Брудними можуть бути: дія, погляди і слово.
Брудні — бувають після ігор чисті діти,
Брудні — думки через нестачу розуму й освіти.
Ідеї і світогляд, гадки й помисли,
Формують всі вони барвисті домисли.
Бо Чистота для бруду протилежність є,
По суті не така і заперечує усе.
В одвічній протилежності бруд з Чистотою прибуває,
Себе він помилково самосуттю убачає.
Однак без Чистоти там ницість бруду не існує,
Бо бруд є зайвість, що бездумно світ руйнує.
У вікодавнім сперечанні з Чистотою,
Де дух зловонний, сморідний, із піною густою,
Бруд покривалом простоти як спрут, прикрився.
Тим часом: бруд у простоту перетворився.
Бруд — простота убивць, карателів й катів,
Вона на смерть веде безгрішників, всіх чистих, добряків.
Тональність вироків, бездумність рішень політичних,
Волюнтаризм, свавілля владців і хабарництво дотичних,
Повсюди гірські ріки сліз, нещадних злигоднів і крові
Все просто: простота — шлях бруду до Краси неволі.
В орнаменті народного етнічного фольклору,
Під бурі звуків пісень, музики і співів хору,
На ешафот Добро і Чистоту останньою дорогою ведуть,
Для бруду свято: в Жертву "зайве" принесуть.
В неволі чистих й добрих спонукають,
У "простоті відсутності" їм дорікають.
Мовляв: "Так складно Чистих розуміти,
Нам легше покарати, знищити їх, згеноцидити і просто вбити!"
Бруд — простота страшніша за крадіжку є,
Засліплені бувають наші чисті очі.
І через нас почасти вершник смерті дме
Невпинно він крокує, як завсігди й геть охоче.
"Простішим будь, — частенько чуємо слова, —
Зведи слова лишень до змісту!"
Він простоти голотної йде обертом вся голова,
Бо з простаків складаються держави й місто.
Міста, держави, соціяльнії системи —
Бруд в голові, плебейська простота — всі в темі.
Під маскою брудною шолудива й примітивна простота,
Все знищують: вирує зґрая, кліка й розумова ліміта.
Наразі: з кого більшість ми складаємо?
І що як залишок в остатку ми сухому маємо:
Прості — які угроблюють весь світ, мерзенно всіх вбивають,
Геть опустивши бруднії й гидкі забрала цілковито винищають.
І Чисті — меншість, ще не згроблена, і вартісно не переважна...
Така на разі доля світ спіткала: будемо уважні!
Під маскою святоші ця зухвала простота,
Настільки є цинічна, а всередині — пуста.
По світу шабаші криваві, дикі спричиняє,
Світ Чистоти й Добра невпинно забрудняє.
Вже дуже близько небезпечна та межа,
Червоні лінії відчутні й невблаганні.
Дедалі простота здебільшого стає чужа,
Бо людство проживає миті начебто останні.
Пусті душонки викривляють власнії німі обличчя.
Прийди до нас, природня Чистота й Краса!
Розкрий нам величний й могутній світ Добра величчя,
Дай шанс нам, людству, вірити і втілити ці чудеса!
За мотивами Валентина Гафта
23.02.2026