Зазвичай є фанатики здорового життя:
І молоко вживають безлактозне,
І цукру так бояться: більше за буття.
Холестерин вони бояться,
Червоне м'ясо зовсім не їдять,
Від кави лячно і несамовито стороняться,
Хліб на дріжджах: то знову не хотять.
Пробіжка вранішня, калорій підрахунок,
Режим води, роботи, сексу, сну
Життя, Творця — це щастя подарунок,
То ж, де баланс? Його я не збагну…
Вони одвічно в пошуках безсмертя,
Такі завзяті люди: тіні-ліхтарі.
Без насолоди — так живуть до смерті:
Такі вони уперті: справді — без життя жаги.
Аж як не дивно: йоги довго не живуть,
Вегани від дегенерації тканин помруть.
Дієти усілякі до хвороб почасти всіх призводять,
А професійний спорт в могилу рано всіх уводить.
Усі, хто вітаміни все життя невпинно так ковтає
Лише питання: що ж він про життя реальне знає?
Вони не є здорові достеменно, до кінця,
Постійно в пошуках безсмертя, ідеалу.
У них життя, неначе скиглий шлях мерця,
Воно кепкує з них і з їхніх забобонних ритуалів.
Навіщо прагнути усе життя за правилами існувати,
Для чого тоді жити, чим є смакувати?
Життя без смаку, радості — є животіння, не життя,
Тому їм лячна смерть, бо прагнуть жити без кінця.
Адже насправді страх реальний до кінця,
Це наслідок несамовито безжиттєвого нидіння.
Злиденність — то породження ментальної зневаги до життя
Воно одне і смак яскравий, то Творця веління!
Хто надто і надмірно за здоров'ям доглядає,
Насправді дійсно до кінця його не має.
Бо люди думають, піклуються завжди про те,
Чого нема, ось там, де тонко, і дме...
Живіть із радістю, смакуйте, кожен дотик відчувайте,
Крізь себе світ життя промінням щастя пропускайте!
В душі і серці кожного нехай засяють кольори:
Жаги смаку, і раювання насолоди, й щастя прапори,
Нехай фанфари радості життя весь час лунають
І Фібрами всіма хай кольори життєві Люди відчувають !
11.11.2025