Вітер з півночі

Олександр Чалий

Вітер з півночі світ придушував,
Владу холоду будував.
До покори нас все примушував,
І століттями руйнував.

Покотилася над державою,
понад простором чорна тінь.
Повернулася вже кривавою,
Давить холодом потрясінь.

Вітер з півночі хмар торкається,
Понад пам'яттю поколінь.
Покорити нас намагається,
Зазирається в далечінь.

Край наш зброєю перекраяний,
З книги вирвані сторінки.
Вітер з півночі – непокараний,
Нами проклятий на віки.