свою радість у тумани положила
ой тумане-туманочку піди яром
укрий землю мою матір теплим паром
Із густого туманочку біла хмара
тихо-тихо у світ божий випливала
біла хмара вище в небо піднімалась
з буйним вітром в чистім полі обіймалась
Ой літала біла хмара красувалась
в синім небі з ясним сонцем цілувалась
в синім морі білі крила умивала
у горах високих коси розчесала
Та прийшла біда, накрила всіх широко
вже не бачить світ навколо ясне око
іссушила рідну землю злая сила
і ріка широка скоро обміліла
Ой як темно стало темно в ріднім краю
злую силу на край світу проганяю
білі стріли хмара точно випускає
і громами усю нечисть оглушає
Пролилася хмара рясними дощами
умивала землю гіркими сльозами
напувала цілі дні і цілі ночі
перестали перестали плакать очі
Темна хмара пролилася вся водою
і пішла до моря повною рікою
ой ріка широка з небом говорила
свою радість у тумани положила