Про "Волгу" путін мріяв ще з юності. Особливо після того, як його нерідна мама виграла в лотерею автомобіль "Запорожець". Нині путін має у своїй неофіційності власності не лише Волгу, а й усі ріки та моря росії разом з усіма людьми, що знаходяться на території країни. Чи міг подумати кримінальник з підворіття й забитий бюрократ спецслужби, що саме так здійсниться його мрія про "Волгу"? Диявол в своїх подарунках не розмінюється на дрібниці. Гуляти – так гуляти! Отримуй, синку, цілу найбільшу країну!
путін з Дияволом спіткнулися лише об Україну. До російсько-української війни мрії путіна здійснювалися як у казці "По щучому велінню, по моєму хотінню". Кожна наступна мрія була набагато амбітнішою за попередню. У дитинстві спочатку мріяв стати бандитом. Хуліганом у картузі з пістолетом і золотим зубом. Щоб поважали і боялися всі кримінальники Санкт-Петербургу. Запросто міг стати. Та його тренер, наставник по криміналу, націлив свого кращого вихованця на роботу в КДБ. У роки Радянського Союзу то було дуже круто і почесно! Далі ще більше. А чого розмінюватися? Немислимий політичний злет. Керівник державної безпеки! Голова уряду! Президент росії! Всі мрії здійснювалися. Легко! Нині путін збирається творити історію. Змінювати, точніше, ще більше загальмовувати розвиток людства й спрямовувати планету в пекло…
У Ленінграді путін не звільняється з КДБ. Хоче бути в спецслужбі ще кілька років, що лишаються до пенсії. Підтримує зв'язки й з криміналом, на який активно працюють його колеги. Спецслужби й кримінал спочатку влаштовують путіна на посаду помічника проректора Ленінградського державного університету, а через кілька місяців – помічником до мера Анатолія Собчака. Наступив вирішальний момент у житті путіна, який змінить все. Після початку роботи в Собчака життя путіна перетворилося на суцільний кримінал, який не припиниться до смерті Володимира Володимировича. путін не підвів своїх господарів і подільників. Сповна виправдав надії криміналу й спецслужби, які через 10 років повністю взяв під свій контроль. Зробив їх основними господарями росії. І тут бандити та чекісти не помилилися з вибором ватажка.
90-ті роки були часом великих можливостей. Тоді інші такі ж негідники, як путін, кинулися красти все, що тільки можна. Змагалися між собою хто більше пограбує рідну країну. Розвалювали росію. Що не розвалилося само, те розтягували з друзями. путін використав останнє десятиліття минулого століття найкраще за всіх росіян. Це дало йому змогу на початку наступного тисячоліття очолити злодіїв і корупціонерів країни. Стати президентом росії. Найбільшим злочинцем. Серед усіх мазунчиків Долі Диявол обрав нерідного сина прибиральниці й вахтера. Такого ще не бачив світ. А що чекає нас усіх попереду? Сюрприз!
90-ті роки були наче ремонт у квартирі. У хаті давно вже все прогнило. Житло розвалюється. Бруд, безлад, у туалет не сходити, душ не прийняти, стеля падає. Потрібен демонтаж. По-іншому ніяк! Будівельники не мали досвіду, вчилися на ходу. У кінці прийшов путін і лише шпалери поклеїв. Але всі повинні молитися на нього, бо каже, що квартиру відремонтував.
Робота чиновником мерії Санкт-Петербургу стала для путіна ще кращими університетами, ніж спецслужба. путін потрапляє в чарівний світ російської корупції, де здійснюється чимало бажань. Радянська таємна поліція та розвідка давали лише багато пільг, почуття крутості, переваги над іншими. Але тоді на великі гроші не варто було й сподіватися. В радянські часи співробітнику спецслужби стати багатим чи мільйонером було неможливо. Інша справа робота заступником мера другого за значенням міста росії після того, як з карти світу зник Радянський Союз і країна поринула в суцільне злодійство, корупцію, бандитизм.
У мерії путін почав красти й отримувати хабарі з перших днів перебування і вже ніколи не зупинявся ні на хвилину. З корупціонера став клептоманом. Даремно медицина не хоче визнати цю хворобу й лікувати від неї як і від божевілля. Чи тоді не буде кому керувати цілими країнами й континентами?
У владі путін швидко навчився красти по-крупному, отримувати хабарі, приховано брати участь у приватному бізнесі, взаємодіяти з мафією, працювати в команді корупціонерів. Всебічно й ґрунтовно підійшов до освоєння всього набору гидоти російського чиновника пострадянського періоду. А найголовніше в тодішній і подальшій роботі путіна на державній службі стало те, що він системно підійшов до корупції. Саме за це президент Борис Єльцин зробив його своїм наступником. Корупція й розграбування росії на грані хаосу під час правління царя Бориса стала добре налагодженим механізмом за часів царя Володимира. З цього часу вже ніхто не заперечуватиме його високий професіоналізм з розкрадання батьківщини. Зумів державну службу перетворити на золоту жилу. Розпочалося сходження чорта до вершини влади. Щоб безкарно красти ще більше й більше потрібні все вищі й вищі зв'язки у владі.
Мер Петербургу Анатолій Собчак був яскравою політичною фігурою. Полум'яним оратором і відомою особою. Одним із символів перебудови, яку проводив президент Радянського Союзу Михайло Горбачов. Символом демократичних змін. Прекрасно вмів своїми ідеями надихати мільйони людей. Обманювали простакуватих радянських людей, які наївно вірили у світле майбутнє й чекали від влади всього задарма:
-Потрібно жити по-іншому. Від кожного з нас залежить чи будемо ми завтра жити краще. Що не потрібно чекати ніякого дива. Що все в наших руках. І все подолаємо. Все зробимо. І наше велике майбутнє буде справою наших рук.
Професор права Анатолій Собчак не боявся виступати перед натовпом. Відповідав на будь-які запитання. Та на цьому і закінчувалися всі таланти Собчака, необхідні для керівництва й розкрадання міста. Як чиновник Анатолій Собчак був повний нуль. І це стало зрозуміло відразу, як тільки його обрали мером. Прекрасний базіка, який взагалі не міг виконувати конкретну господарчу роботу. Тож всю роботу мера виконували його заступники та помічники. В першу чергу – путін. Щоб отримати необхідні дозволи в мерії, потрібно було прийти до путіна. Володимир Володимирович уважно вислуховував прохача й писав на папірці суму хабаря. Демократія в дії! Все те, чого так довго хотів путін! Хабарі тоді передавали через Олексія Міллера, нинішнього голови Газпрому.
Мер був простаком, не розумів нічого в реальному розкладі тодішніх могутніх кримінальних сил і точок впливу, наявності тіньових грошових потоків. путін вважав свого шефа абсолютно порожнім місцем за те, що той не мав ділової хватки, не вмів брати хабарі, дуже боявся попастися на гарячому. Як корупціонер і злодій Собчак не міг працювати без посередників. Таким посередником для мера став його заступник путін. На щастя, дружина мера була набагато практична за чоловіка, розуміла в яке гадюче гніздо перетворився Петербург, де меру необхідно балансувати між політичними противниками й кримінальними тіньовими господарями міста.
За часів Радянського Союзу всі відомі люди росії так чи інакше були пов'язані з таємною поліцією. Без КДБ нікуди й ніяк! Незмінне правило тих часів. Не винятком був і мер Петербургу Собчак, який був агентом КДБ, коли ще працював викладачем і завідувачем кафедри в університеті. Мер ще й не був проти того, щоб добряче набити власні кишені міськими грішми. путін став посередником між мером і криміналом. путіну доводилося годинами сидіти й терпляче чекати своєї черги в приймальнях тіньових воротил Петербургу, доки ті вирішували свої справи чи насолоджувалися життям. Рівень декого з мафіозі був вищим за рівень мера.
Харизматичний Собчак вмів зачаровувати своїми манерами й спілкуванням. Вів світське життя. Його дружина шокувала всіх своїм гламурним вбранням. Це були представник еліти росії. Світський лев і левиця. Від моря хабарів у Собчака дах поїхав. Квартира Собчака вся в золоті й музейному антикваріаті. На стінах – його портрети в золотих рамках. Мер не знав куди дівати й на що витрачати хабарі.
Собчак постійно перебував або у Москві, або за кордоном. путін практично тримав усю владу у місті у своїх руках. Усі папери, адресовані Собчаку, спочатку потрапляли до путіна. Путін жорстко відсіював пропозиції й прохання. Проштовхував лише тих, хто давав хабарі. Офіційно путін став заступником мера по зовнішньоекономічних зв'язках. Мав займатися закупівлею продовольства для потреб міста, іноземними інвестиціями. Насправді путін був заступником мера по зв'язках з найсильнішим тоді в місті тамбовським злочинним угрупуванням. Путін співпрацював з новим поколінням кримінальників, які в 90-х роках ставали бізнесменами. При путіні мерія й місцева організована злочинність спільно управляли містом. Путін отримав реальний досвід державного управління по-російськи. Маленький чоловічок у мерії Собчака працював вирішувачем, допомагаючи бандитам, спецслужбі та міській владі робити спільні справи та наживати гроші.
У мерії кримінальник путін наглядав за правоохоронними органами. У серпні 1991 року після провалу спроби державного перевороту в Москві керівництво ленінградського управління КДБ у повному складі пішло у відставку. Нове керівництво міського КДБ було призначено виключно за рекомендацією Володимира путіна, який контролювала, щоб правоохоронці не заважали бандитам викачувати гроші з міста та підприємців.