Можете розмовляти з нею.
Втішає старенька і себе та рідню:
-Така її доля. Виконала свою місію на цьому світі.
Чоловік Принцеси боїться отримувати гроші з-за кордону, бо через таке у нього можуть виникнути проблеми. І дуже багато мороки з легалізацією цих грошей. Коли мати Принцеси сказала, що родичі в України збирають гроші, щоб їх йому передати, то чоловік удав, що не розуміє про що йдеться і перевів розмову на інше. Певне, боїться, що його телефон, як і всіх громадян росії, можуть прослуховуватися.
Щоб розрахуватися за поховання і втриматися на плаву чоловік збирається продати розкішне авто Принцеси. Старший син хоче зберегти авто, як пам'ять про маму, але його заспокоює бабуся з Канади:
-А хто буде їздити на такому дорогому авто. Твій батько боїться. Тож навіщо, щоб машина лише стояла та ще й потрібно за неї турбуватися. Доки ти, внук, виростеш, то, можливо, вже авто будуть зовсім інші. Наприклад, без коліс і літатимуть над трасами.
Щоб не думати про визначений екстрасенсами день своєї смерті, Принцеса, як і в дитинстві та юності, почала мріяти про бали, церемонії, блиск і красу королівських дворів. Картинки казкового світу лише на кілька секунд почали з'являтися їй уночі уві сні або мимохідь в її уяві вдень. Втомлена від важких думок, виснажена голодом й налякана пророцтвом про свою смерть жінка якось не помічала, що у чарівних швидко плинних видіннях немає ні її дітей, ні її чоловіка. Принцеса подумала, що до неї просто повернулися її мрії дитинства і незаміжньої юності. Та Вищі Сили нарешті звернули увагу на ті мрії й охоче зробили, щоб прекрасні видіння стали її реальністю — забрали жінку до себе на Небеса. Там теж дуже потрібні такі Принцеси.
Останній місяць Принцеса не відпочивала й дуже погано їла. Вдома їжі було обмаль. Основною їжею для неї став чай з цукром і хліб. Всю їжу Принцеса віддавала дітям. Сиділа разом з синами й насолоджувалася тим, що дивилася як вони їдять і була щаслива від того. Певне, їжа стала тим подарунком, який вона наостанок могла зробити своїм дітям.
Батьки не дуже розуміли навіщо доньці було морити себе голодом. Коли померла, то на банківській карточці Принцеси було 500 доларів і могла накупити їжі. Знала, що ці гроші дуже знадобляться сім'ї після того, як її не стане?
Чоловік платив кредити, але, як і раніше давав гроші на все, що хотіла Принцеса. Розуміючи, що скоро помре, Принцеса на всі пропозиції щось їй купити чи оплатити казала чоловіку, що нічого не треба і просила зачекати. Чоловік лише зітхав, бо грошей у нього не було, але щоб зробити дружину щасливою залізав в усе більші й більші борги, про що було відомо Принцесі.
Найбільше запам'ятовується останній час, проведений з померлим. Тож Принцеса хотіла у членів сім'ї залишити після себе якнайкращі враження. Перед смертю Принцеса стала ще ідеальнішою: виконувала всі забаганки своїх трьох улюблених чоловіків і створювала їм приємний настрій:
-Хай пам'ятають мене такою.
Принцеса знала точний день своєї смерті, але до кінця не вірила. Серед екстрасенсів стільки шарлатанів! Як то жити в очікуванні смерті? Кожен прожитий день і кожен ранок – то щастя! Прожила ще один день з коханим та милими дітьми і дякувала Богу.
О другій годині ночі перед останнім своїм світанком прокинулася і погладила свою собаку, яка чекала її ласки. Потім Принцеса ще кілька годин проспала. Собака сиділа біля неї всю ніч. Тварина розуміла, що це останні години хазяйки на цьому світі.
В останній день свого життя Принцеса прокинулася першою. Сходила до вбиральні, потім пішла на кухню включити чайник. В холодильнику всю їжу вона ще вчора розподілила між трьома чоловіками на цілий вихідний день. Собі лишила лише окраєць хліба. Всередині Принцеси прокинулося почуття голоду, яке, зрозуміла, як і завжди, не полишатиме її цілий день ні на мить, тож мимохідь з усією щирістю подумала:
-Аби так рано не прокинулася, то, можливо, мені знову хоч мимохідь присниться бал у королівському палаці, де я була в центрі уваги, безтурботна, сита і спокійна. Ой, як тільки хочеться жити в тому чарівному світі.
Як і завжди, Доля відразу виконали й цю її мрію. Останню. Душа Принцеси відлетіла на Небеса в неділю 5 жовтня 2025 року.
Принцеса померла у Всесвітній день вчителя.
Можливо, це знак, що з неї міг вийти прекрасний педагог аби не повірила глянцевим журналам і не жила згідно з гламурними правилами. Запросто могла відкрити свою школу з вивчення англійської мови, як це успішно зробила її двоюрідна сестра в Києві. Але аби Принцеса зайнялася бізнесом, то тоді не змогла стільки часу приділяти чоловіку та дітям, перестала бути королівською особою.
То був найстрашніший день в житті стареньких батьків. Війна таки наздогнала родину. Під час війни у кожного своя війна з жертвами й слізьми.
Здається, смерть улюбленої доньки остаточно підірвала здоров'я матері. Відтепер батько зі старшою донькою моляться не лише за Принцесу, а й щоб зі старенькою нічого не трапилося.
Батьки вдвічі старші за Принцесу. Старенькі запитують у Смерті чому забрала доньку, а не їх.
Нині старенькі дуже шкодують, що народили лише 2 дітей. У бабусі в сім'ї було ще 5 її сестер і братів. Мати батька Принцеси теж зростала з 5 дітьми без батька. Чому не народили ще дітей? Запросто ж могли! Чому слухали різних недалеких людей, які сміялися з багатодітних родин і не радили розмножуватися? Так, грошей батьки Принцеси не мали, але з села їм могли передавати їжу вантажівками. Вигодували б вдома будь-яку ораву малечі! Та батьки піддалися загальній моді. У 90-ті роки біля їхнього будинку дуже довго висів величезний білборд, на якому світилася від щастя молода жінка, яка тримала в руках двох цуценят. Рекламний щит запитував у глядачів щось типу: а навіщо ті діти? Давайте краще потурбуємося про тварин!
Мама Принцеси після смерті своєї молодшої доньки втішає себе і старшу свою дитину:
— Народи ще й дівчинку. Кажуть, нині душі померлих повертаються у свої родини. Душа твоєї молодшої сестри буде жити у твоїй доньці.
За кілька місяців до смерті Принцеса мала розмову зі своєю кращою подругою – двоюрідною сестрою. Та часто гостювала у них вдома, мріяла жити в Києві, обидві були дуже близькими людьми. Принцеса не втрималася і натякала, що не все в житті йде, як слід. Сестра після смерті Принцеси сказала:
-Я тоді зрозуміла, що вона живе не своїм, а чужим життям. Махнула рукою на себе. Сили у неї закінчувалися. Почала вже пливти за течією. Жила за правилом, що буде, те й буде.
Та ні! Принцеса жила саме тим життям, яким хотіла, хай і створеним на основі жіночих журналів. Принцеса мріяла саме про таке життя і нізащо не захотіла його міняти навіть під страхом смерті. Ще до народження її дітей усі від неї чули жартівливі, капризні й легковажні думки про своє майбутнє, які весь час повторювала і вибудовувала собі життєву програму:
-Не хочу старіти. Хочу все життя залишатися такою ж красивою і щасливою. Іншого життя мені не треба. То не моє. Хай це життя і буде коротким! Краще померти, ніж постаріти. Краще менше та краще. Мені все влаштовує. Я без цього жити не зможу. Коли доведеться жити гірше, то краще померти.
Тоді батьки не звернули особливої уваги на ті пророчі слова своєї доньки. Принцеса підтверджувала свої переконання матеріалами з жіночих журналів. Мовляв, є люди, що прожили 100 років і ніякого гламуру в їхньому житті не було. А є зірки, що прожили якихось 20 років з гаком і їх знає весь світ. Життя вдалося! Отримали все, що хотіли. Довжина не означає якість.
Свідомість Принцеси не сприймала себе постарілою, у зморшках жінкою, що як може бореться за виживання у страшному жорстокому світі.
Даремно Принцеса таке казала. Батьки тоді не розуміли настільки серйозно донька говорить про своє майбутнє.
Небеса почули ті слова та виконали і це її бажання: вкоротили віку Принцесі, коли вже у її сімейному житті красуні почалися великі проблеми.
Коли на цвинтарі відкрили труну для прощання з померлою, то всі присутні лише ахали і переглядалися. У труні лежала дуже вродлива молода жінка. Як і завжди, Принцеса вся сяяла. До останньої хвилини перебування на цьому світі жінка залишалася прекрасною. Здавалося, велична королівська особа просто прилягла відпочити в оточенні своєї відданої свити.
Без жіночої краси й грації було б набагато важче жити в нашому божевільному важкому світі. І нам варто потім відправитися на Небеса, щоб вічно бачити такі прекрасні створіння, як Принцеса з Києва.
Небеса забирають до себе найкращих серед молодих на Землі, бо ті там потрібніші, як Янголи.
Мрійниця нарешті отримала спокій і вічне щастя.
Принцеса-Сонечко стане однією з головних прикрас Раю.
13 жовтня 2025 року