Вам, злидням, цього не зрозуміти.
Двоюрідна сестра моєї дружини проживає на Західній Україні, прекрасна людина, має гарну посаду і великий авторитет, робить багато добра землякам та й рідних і знайомих добряче підтримує, тож не може сама поїхати в Америку, але дуже загорілася ідеєю відправити за океан на заробітки свого чоловіка. Мати чоловіка в роки Радянського Союзу працювала директором центрального районного універмагу й для тих часів, коли всі більш – менш нормальні товари продавалися лише з-під прилавка, то було дуже круто й мамин синок вважав себе кращим за інших, типу, представником місцевої золотої молоді, що наклало відбиток на все його подальше життя. Як і мій зять, зневажає не розумову працю. Сестра моєї дружини взяла чоловіка за ручку і привела в Американське Посольство, яке відмовило чоловіку в отриманні візи, бо, певне, дуже дивно поводив себе на співбесіді, а коли ми з ним добряче випили, то зізнався, коли я почав під'юджувати його:
-А коли припруть до стінки з тою Америкою?
-Краще помру, а не поїду працювати за кордон.
Даремно він це всім говорив. Його почули Небеса і коли виграв Грін – карту, то, на жаль, відразу його дружина стала вдовою. Моєму батькові теж всі казали, що не можна так категорично програмувати своє життя: на кожному своєму дні народженні мій найкращий у світі тато обов'язково виголошував свій улюблений тост, звертаючися до моєї найкращої у світі мами:
-Щоб я дожив з тобою, кохана, до нашого золотого весілля.
До золотого весілля мій батько дожив, але на наступний день ми його втратили: мого тата забрали до себе ангели. А от коли бабусі зятя, яка виховувала внука з використанням педагогічних макаренківських методів, на дні народженні бажають дожити до 100 років, то майже 90-літня жінка обурюється:
-До 120! А краще до 150!
Програма "Diversity Immigrant Visa" (Диверсифікаційна лотерея) — державна лотерейна програма США, виграш в якій дає право на постійне проживання в цій країні. Щоб взяти участь у розіграші Грін-карти, потрібно лише безплатно заповнити реєстраційну форму. Кажуть, на Західній Україні є цілі села, всі жителі яких виграли ті Грін – карти. От, чудеса! Ото щасливці! І все чесно, навіть, не майте сумніву. Коли я з дружиною їздив у її рідне село Золотники на Тернопільщині, то мені теж неодноразово пропонували гарантований виграш у лотереї "Грін— карт": потрібно лише на автовокзалі в Тернополі підійти до якогось кіоску, заплатити 10 тисяч доларів і замість вас заповнять заявку. Мовляв, усі хто заплатив, отримали свій довгоочікуваний виграш і вже в США без зайвої бюрократії й посилання лісом. Не знаю, не перевіряв, а вербувальникам лише дякував та відповідав, що мені та Америка за 3 копійки не потрібна, мені й в Україні добре, та я ніколи в житті й не мав таких грошей.
Чому ж в мого зятя виникла така скрутна ситуація в Канаді? Хто винен? Канада чи зять? Лідери по залякуванню можливих іммігрантів до Канади — блогери, які відганяють бджіл від меду. Іноді я чую схвильовані й обурені голоси блогерів та їхні розповіді щодо того, як усе погано у Канаді. Щоб їх дивилося та ставило їм вподобайок якомога більше людей, блогери відверто брешуть, маніпулюють та перебільшують всі недоліки Канади. Все пропало! Все погано! Тікайте з Канади! Не їдьте в Канаду! Деякі блогери палять напалмом все довкола і переконують, що Канада помирає. Невже на когось таке може подіяти? Досить лякати людей. Серед блогерів є й такі, які не захотіли чи не змогли ввійти в місцевий ритм і виправдовують свої невдачі та розпач тим, що в усьому винна Канада, не беруть на себе ніяку відповідальність, обурені, як діти, бо не отримали всього і відразу. Коли в попередні роки блогери приховували негативні моменти Канади, то за рік перед виборами, як по команді, ютуберів прорвало й зосередилися на мінусах, точніше, плюси зробили мінусами. Дуже схоже, що блогерів, які вже рік лають Канаду, найняли противники керівної партії цієї країни або майстри ютубу сподіваються, що опоненти прийдуть до влади й оцінять їх нападки на попередників. Блогери нагадують пропагандистів під час Другої світової війни, коли всі були змушені брехати, щоб підіймати бойовий дух та надавати невірну інформацію противнику, а, заодно, й своїм громадянам. Таке плетуть, що ні на одну голову не налазить. Головна претензія до Канади: тут не так, як у них вдома. А чому в Канаді має бути, як у них вдома? З якого переляку? Найбільше претензій в Канаді зять може мати лише до себе. Канада постійно на перших місцях у рейтингах щодо якості життя та по привабливості для переїзду. У Канаді шукають спокій, достаток, впевненість у майбутньому дітей. І майже всі іммігранти тут все це знаходять. У Канади повно плюсів, які переважать будь – які мінуси. Головний, звісно: в Канаді немає війни й не буде ніколи. Канада — найбезпечніша держава у світі й входить до 7 найрозвинутіших на планеті – і цей факт переважить будь – які скарги на життя в цій країні. У Канаді проживають мирні спокійні люди, які давно втратили страх перед війною. Та й страху перед насиллям у них особливого немає, на відміну від населення США, де високий рівень злочинності. Чверть населення Канади — мільйонери, нерідко вдома у них чимало готівки та дорогоцінностей, але вхідні двері у їхніх будинках часто зі звичайного скла, як і в помешканнях багатьох інших канадців. Тут рідко побачиш, щоб житлові будинки були обгороджені парканами. Ми винаймали будинки по селах і хуторах, де забували на ніч різні інструменти, інвентар, безліч побутових речей, газонокосарку, цілими днями, а то й вночі були відкриті гаражі й нічого ніхто не вкрав, бо тут не лазить по чужих подвір'ях. Батьки сусідів спокійні за дітей. Іммігранти крім можливості заробити великі гроші обирають цю країну саме через її безпечність, бо багато з них на власному досвіді переконалися як це надзвичайно важливо для життя. Я не відчував ніякої агресії в Канаді ні від кого: ніхто не конфліктує на вулицях; ніхто ні до кого не чіпляється та не ображає, як в деяких місцях у Європі, і не пропонує через національність збирати речі й їхати з країни.
Канаду розхвалюють і лають за одне і те саме. Хто що хоче бачити в Канаді, те й бачить. Канада, як і Європа, прекрасні, коли ви перебуваєте в них, як турист. Мінуси Канади помічають усі, але потім для багатьох приїжджих ці мінуси стають плюсами. Величезними плюсами, як колись для них були величезними мінусами. Канада, як і мій зять: все залежить від кількості грошей у вас: є долари – життя в Канаді прекрасне, немає грошей – а навіщо я приїхав у цю дірку? У бідняків переважають мінуси життя в Канаді, а в багатіїв — плюси. Доки люди заробляють недостатньо грошей в Канаді, то, часом, лають цю країну, а тільки грошей починає їм вистачати, — починають хвалити. Коли ви бідні, то вас багато що не влаштовує, проте тільки но хоч трохи розбагатіли, то вам відразу абсолютно все починає подобатися, а переважна більшість населення Канади вважає себе багатіями, хоч у цьому вам нізащо й не зізнається. Канаду лають тільки ті, хто не захотів, як зять, чи не зміг жити за тими правилами, завдяки яким тут стають успішними. Канада, нерідко — це гра в довгу, вас чекає неблизький шлях до успіху. Аби добитися успіху не завадить бути й щасливчиком. Щоб почати гідно жити в Канаді, декому й 10 років замало. Все прекрасно в Канаді, коли люди приїхали сюди з бідної країни, де жили в злиднях, тому готові терпіти що завгодно в Північній Америці, аби лише їх не відправили додому, а от коли жили непогано, як українці, то спочатку тут багато чого розчаровує, а то й шокує, але рівно до того часу, коли приїжджі не почнуть заробляти достатньо грошей. Коли українці, яким непогано жилося вдома, починають порівнювати Канаду з довоєнною Україною, то знаходять в Північній Америці не так вже й багато переваг. Канада – звичайна країна зі своїми особливостями, кому підходить, кому ні. Уже два роки, відколи повернулися до Європи ті українці, яким не підійшло життя в Канаді, й ні від кого, крім зятя, я не чую ніякого негатива і якихось скарг на життя в цій країні. Усі комфортно себе почувають.
У прекрасній країні Канаді надзвичайно дороге життя. 100 тисяч чистими, які заробили за рік, — це не великі гроші для Канади. Якщо захочете жити, як пан і мати солідний рівень життя, то можете й не станете багатим, бо не зможете робити заощадження. Часто ваші витрати в Канаді перевищують ваші доходи. Життя в Канаді навіть дорожче від життя в США. Так, дорого! Але зате ви в Канаді! У розвинених країнах, взагалі, жити дорого, але тут і зарплати вищі й у значно більшої частини населення є можливості заробити великі гроші. Ми приїхали до Канади з Польщі, де ціни у 2-3 рази дешевші. Коли харчуватися не так, як ми, часом по мінімуму, їмо лише макарони з "фудбанку", то щомісячні витрати на їжу для однієї людини в Канаді згідно з середнім споживчи кошиком обійдуться в 400 доларів.