Королівська донька гуляла з ним лише один раз, а потім 8 років величезну, як теля, тварину по черзі чи разом вигулювали батьки. Усі довкола між собою називали ротвейлера Собака Баскервілів за аналогією з примарним страшним песиком однойменного детективу Артура Конан Дойла. На відміну від вигаданої літературної тварини справжня собака Принцеси була доброю і лагідною. Якось заради розваги Принцеса з друзями обмазали собаку поцупленими в школі чи то фосфором, чи то іншими якимись спеціальними препаратами, щоб створити ефект надприродного монстра, як і написано в детективі англійського письменника. Вночі на вулиці морда та паща ротвейлера Принцеси почали світитися і здавалися надзвичайно зловісними та лякали довколишніх мешканців і водіїв та пасажирів легкових авто і громадського транспорту. Хтось тоді навіть викликав поліцію та все обійшлося.
В одному класі з Принцесою навчався син заступника міністра внутрішніх справ і в нього в школі вкрали цінні речі. Принцеса вже тоді захоплювалася індійською йогою, читала багато книг на цю тему, медитувала. Ці практики допомагали їй потім все життя досягати стану внутрішнього глибокого спокою, ясності думки та покращення ментального й фізичного здоров'я. А починалися успіхи Принцеси в ментальних вправах, коли разом зі своїми однокласниками готувалися до допитів та тортур у районному відділенні поліції, про які тоді багато говорили в народі. Діти хотіли виглядати достойно і Принцеса показувала приклад. Школярі одягали собі на голову протигази й намагалися якомога більше часу не дихати. Це катування, начебто, в поліції називали "Слоник". Прогиналися між двома стільцями й ледь не зламали собі хребта. Поліціянти, за чутками, звали цей метод допиту "Ластівочка". Найважче було витримувати удари електричним струмом. Ніхто з однокласників, крім Принцеси, не наважився спробувати пригостити себе ударами електрики. Під час катувань, які сама собі влаштувала Принцеса, її муки й біль були нестерпні. Та всі тренування були даремні. Потім з'ясувалося, що син заступника міністра все вигадав про крадіжку в школі й просто продав ті речі, щоб повернути борг, бо програв гроші в карти.
У сусідньому будинку на 2-му поверсі жила мати-одиначка з трьома дітьми, яких покинув батько-картяр і вічний гравець у казино. На відміну від сина замісника міністра татусь трьох дівчаток ледь не програв у казино цілий свій банк на Подолі. Потім пішов по світу з торбою. Колишній дружині й дітям не допомагав і малі іноді лазили по фруктових деревах і їли зелені плоди та скоювали дрібні крадіжки в крамницях, щоб не померти з голоду. У їхньої матусі від випробувань, взагалі, іноді дах їхав і вона з таким запалом пробувала знайти заміну чоловікові, що дядьки шарахалися від неї, як від прокаженої. Тож Принцеса взяла над ними шефство і постійно з дому тягала їм продукти, які батьки отримували з села від рідні. Потім почала носити їжу і в школу. Сама майже нічого не їла з того, що мама клала її до шкільного ранця, але завжди просила неньку покласти ще їжі на заняття. Однокласники на перервах відразу збігалися до Принцеси, щоб поласувати чимось смачненьким.
Мати Принцеси працювала у шкільному батьківському комітеті. Вчителі Принцеси поважали маму за мудрість і виваженість та розсудливість. Тож крізь пальці дивилися на безневинні витівки Принцеси, які її мама завжди вміла виправдати добротою, щирістю та веселою вдачею своєї меншої доньки.
Москвичка з України свого чоловіка знайшла в часи, коли попередні влади України ще обнімалася з керманичами росії й клялися у вічній дружбі. росія була на підйомі, гроші від нафти й газу та інших природних багатств лилися рікою. Росіянам здавалося, що так буде завжди.
Недосвідчена наївна українка ще з раннього дитинства чомусь почала мріяти про життя в москві. Дівчина любила дивитися російські телевізійні передачі. москва здавалася їй недосяжною мрією. Швидко знайшла знайомих, які вливали їй у вуха як добре і легко жити в столиці росії. Там живуть багаті люди й лише там буде щаслива. Мовляв, російські чоловіки прості й зрозумілі – це не європейці з дуже несхожими мовами, звичками та правилами. І в багатьох російських чоловіків грошей не менше, ніж в європейських.
Вийти заміж за росіянина дівчині допомогла книга магії, яка виконала всі її головні вимоги до майбутнього коханого, зокрема, щоб він був красивим і багатим та проживав у Москві.
Подруги Принцеси радили шукати чоловіка серед американців і європейців. З її зовнішніми даними у неї не буде ніяких проблем. Сама вибере з ким зв'язати свою долю. Тому коли подруги й знайомі дізналися, що збирається заміж за росіянина, то були шоковані. Не могли зрозуміти причину. Принцеса не захотіла пояснювати, що ідеалом чоловіка для неї став її рідний дідусь, батько її тата, теж, як і Принцеса, Риба по Знаку Зодіаку.
Риби — найдобріші серед усіх Знаків Зодіаку. Риби заради тих, кого люблять легко підуть на самопожертву, часто зовсім непотрібну й багатьом незрозумілу та дику. Тяжко хворий і без копійки грошей дідусь теж категорично відмовився їхати на операцію з невеличкого містечка до Києва, як і Принцеса в Європу чи Канаду. У Києві, певне, старенькому могли врятувати життя, але чомусь переконав себе, що створить незручності старшій доньці й введе її у грошові витрати. Все життя люди вважали доброго і привітного дідуся Янголом. І обранець Принцеси – точна копія її дідуся з дуже подібною біографією, відсутністі батька, злиднями в дитинстві, характером і звичками. Чомусь Принцеса була переконана, що копію дідуся як супутника для свого життя знайде лише серед росіян.
Заміжжя і народження дітей ще більше розкрило всі позитивні риси Принцеси. Вдома завжди порядок. Усе по дому робила сама. Ні чоловік, ні діти не допомагали. Любила прибирати. Ніде ні пилинки. Гості думали, що подружжя має домашню робітницю чи наймає компанію з прибирання. А коли жила вдома з батьками, то завжди вхитрялася зробила так, що майже ніколи не прибирала в хаті. Та й готувати Принцеса почала дуже смачно. Батько і мати спочатку навіть не повірили, що їх донька товчеться біля плити, бо, коли проживали з нею, як зі своєю дитиною, то ніколи такого не бачили.
Весь день у Принцеси — Домогосподарки був розписаний по хвилинах. Одного сина, якого влаштувала до школи з посиленим вивченням математики і високим рейтингом, відвозив на навчання і привозив додому шкільний автобус, а іншу дитину Принцеса сама везла на заняття і забирала додому. Насолоджувалася поїздкою до школи на крутому лімузині. Це було однією з її королівських церемоній. Українці було приємно ловити на собі заздрісні погляди жінок і зацікавленість її красою і дорогим авто чоловіків. В усьому прагнула ідеалу і прожила те життя, яке хотіла.
Дивувала своєю красою та королівськими атрибутами й викликала захоплення та заздрість у всіх довкола. Для неї то було те життя, про яке мріяла. У глибині душі було приємно відчувати себе якоюсь особливою. Так протягом усього життя Принцеса і не позбавилася уявлень про життя, почерпнутих з глянцевих журналів. І дорослою жінкою залишалася дитиною, яка живе так, як описано у модних світських виданнях:
-Я хочу собі легкої смерті. Щоб не мучитися. Не псувати біллю собі обличчя.
Для Принцеси краса обличчя й фігури було найголовнішим у житті. Після дітей, звісно. Для Принцеси її нащадки завжди були на першому місці. Своїх дітей, як і чоловіка, Принцеса теж любила до нестями. Фанатично. Як тигриця. Готова була будь-кого порвати за своїх синочків. Батько Принцеси кілька разів був свідком, як його вихована скромна худенька дочка давала словами такого відкоша грубіянам і дурням, які чимось намагалися зашкодити її дітям, що дорослі величезні дядьки тільки німіли від несподіванки.
Все життя для Принцеси улюбленою казкою була розповідь про Попелюшку. Жінка знала на пам'ять чимало казок. Крім тисяч казок і статей з жіночих журналів за все життя Принцеса так більше нічого і не прочитала, крім хіба що шкільних та університетських підручників. Бо більше ніяке читання їй не підходило. Лише, щоб усе було чарівно і казково, яскраво і незабутньо. І цей вигаданий Всесвіт крутився довкола неї.
Сини дуже часто просили її перед сном послухати від неї одне і те саме:
-Мамо, рідненька, будь ласка, розкажи нам казку про Попелюшку.
Тільки слухаючи цю казку від мами сини потрапляли у чарівний світ, який у майбутньому здійснить і усі їхні бажання. А інакше і бути не може. Мама таким голосом і такими чудовими впевненими словами розповідає про те, що надалі в житті її діти отримають усе, що захочуть. Лише потрібно дуже захотіти й багато трудитися:
-Так і буде, наша найкраща на світі матуся.
Принцеса виглядала наче кінозірка. До останнього дня життя регулярно відвідувала салони краси й робила всі можливі процедури. Принцеса могла стати непоганою зіркою театру чи кіно. Могла запам'ятовувати тексти сторінками. Зубріння і виручало її в шкільні та університетські роки та допомагало отримувати гарні оцінки. Особливо її акторська майстерність проявлялася в голосі. Хоча стверджують, що голос ніколи не обманює. Згоден. Але кожне правило має вийняток. Та й тілом і обличчям доморощена актриса володіла чудово.
Тілом володіла, як індійські йоги, які можуть голодувати місяцями й пити лише воду. Принцеса довгий час перед смертю майже нічого не їла і пила лише чай і каву та дуже виснажувала себе.