Простуватої. Не така розумна й смілива, як дружини Михайла Горбачова чи Бориса Єльцина.
Журналісти в Інтернеті знайшли таємний щоденник Людмили, коли вона ще була дружиною путіна. Скинула з свого віку десяток років. Називає себе Оленою. Має на увазі свою схожість з Оленою Прекрасною? Царицею, красу й чарівність якої всі знають ще з давнини? Найкрасивішою жінкою на Землі, за яку царі готові вести війни, як у часи Древньої Трої? Спеціалісти легко встановлюють авторів цих щоденників по тому, з чийого комп'ютера ведуться записи та ще по деяких ознаках, які видають з головою. Прекрасній дамі нудно без уваги до себе. Мадам бореться з тугою. Мається дурницями. Проходить дивні ідіотські тести в Інтернеті. Пише, що має шанувальників і залицяльників доки чоловік п'є з неї кров.
На дружину путіну завжди було наплювати, взагалі на неї не звертав ніякої уваги, хіба що прикидався дбайливим чоловіком перед телекамерами. Жінка не контролює власне життя. Протокольні посмішки. Сльози відчаю. У перший рік президентства путіна Людмила ще намагалася кричати про допомогу, але її ніхто не почув:
-Яка країна? Яка держава? Він навіть шафу зібрати чи кашу дітям зварити не може.
А потім життя, як і в багатьох перших леді, перетворилося на суцільну брехню, потрібну її чоловіку для роботи. Гарна схожа на ангела дівчинка зі звичайної робочої сім'ї, яка мріяла стати актрисою, займалася в театральному гуртку, щоб здобути славу. Доля лише усміхнулася з її мрій. Дам я тобі славу, дурненька. Робота актриси – то каторга. Не потягнеш! Для тебе є простіший шлях до слави. Актриси лише заздритимуть.
Попри якісь задатки таланту без знайомства в театральне училище вступити не вдалося. Довелося бідній шукати себе в іншій ролі. Працювала на пошті. Потім, начебто, на заводі токарем. Санітаркою в лікарні. Навіть вела гурток в будинку для школярів. Начебто, була стюардесою, але через її зріст ще нижчий за путіна, багато людей мають сумнів щодо цього її твердження. Вивчилася на філолога й викладала німецьку в Ленінградському університеті. Коли вчилася на третьому курсі вишу, то подруга в театрі познайомила її з путіним. Через 30 років теж у театрі подружжя путіних оголосило про своє розлучення. Чужими зійшлися. Чужими розійшлися. Тільки безвихідь, власні комплекси, бажання швидше створити сім'ю, страх залишитися одинокою та брехня путіна змусили таку жінку вийти заміж за такого страшненького чоловіка, з яким відмовлялися спати навіть повії, коли той вже працював у мерії й мав купу грошей.
Ще до одруження ні разу вчасно не прийшов на побачення. Іноді годину здалеку потайки спостерігав за нею, як вона його чекає. Випробовував майбутню дружину за рекомендаціями інструкцій спецслужб. Така поведінка ображала жінку, але їй дуже хотілося заміж. Людмила жила з батьком – пияком. Потрібно було допомагати матері й сестрі. Шукала підтримку в чоловікові. Кращого варіанту для заміжжя у неї не було. Людмила вбила собі в голову, що путін – то її останній шанс у житті вийти заміж.
Якось через неприємності навчання пішла з путіним на вечірку, де, щоб зняти стрес, запалювала на повну й привернула увагу всіх чоловіків. У кінці вечірки путі заявив про те, що їм потрібно припинити зустрічатися через її нескромність. Людмила згадувала як після такого потрясіння поїхала з Ленінграда додому в Калінінград:
Ходиш, працюєш, робиш щось по дому, але абсолютно не помічаєш, що відбувається. Я не могла ні з ким розмовляти. Існувала лише одна думка – це необхідно пережити, перетерпіти, перестраждати. Не приховую – було дуже боляче.
путін прилетів до неї в Калінінград. Пояснив, що, начебто, був випадково у відрядженні і подумав може зайти мимохідь. Людмила зрозуміла, що настав момент істини. Візьме її в дружини чи ні? Згадує як проводжала його о 5 ранку в аеропорту й плакала, клялася, що любить:
Наші відносини були, як і раніше, невизначені. Напевне, там в аеропорту, за кілька хвилин до вильоту, Володимир Володимирович і приймав рішення продовжувати відносини чи ні.
путін одружився з нею через кар'єру. На роботу в Дрезден направляли лише одружених.
У відносинах з Людмилою взагалі не було періоду залицянь. Людмила пише, що ніяких загравань перед весіллям не було, бо путін весь час проводив зі своїм другом нині відомим віолончелістом Сергієм Ролдугіним, про якого говорять, як про коханця диктатора в молодості. Про міцну чоловічу дружбу путіна з віолончелістом Сергієм Ролдугіним було багато шуму. путін подарував йому Будинок музики в Санкт-Петербурзі, де проводить конкурси молодих талантів, серед яких Сергій, за словами пліткарів, підбирає собі партнерів для ліжка. Музикант – власник знаменитого панамського офшору з 2 мільярдами путінських доларів.
Знущання з дружини стало нормою для путіна. У перші роки спільного життя готував її до життя дружини майбутнього шпигуна чи реалізував свої садистські нахили? Кидав у воду, щоб навчилася плавати. Примушував плисти з рушницею в руках. У морозну погоду вчив кататися на лижах. Сприймав її як обслугу. Висловлював нескінченні претензії. Знайомі наголошували, що Людмила – богиня кулінарії. Особливо добре у неї виходили її фірмові блюда – запечена риба й пироги з капустою. Та путін завжди знаходив привід причепитися й до їжі, яку готувала дружина. Людмила зізнавалася журналістам:
Приходить, Володя, скажімо, на обід. Я, природно, накриваю на стіл. Чоловік їсть. Я із завмиранням серця чекаю реакції. Її немає. "Як м'ясо?" — не витримую я. "Сухувато". Для мене це, як ніж у серце. Я так старалася, за м'ясом спеціально їздила, згодом готувала. Можна сказати, усю душу виклала. І – сухувато!
Ставив над нею свої маніпулятивні експерименти. Заборонені способи. Приниження. Знецінення її як людини. Емоційне насилля. Депресія. Тривожність на грані паніки. Муштра. Як усе це почалося з першого побачення, так і продовжувалося все сімейне життя аж до розлучення:
-Те, що Володимир Володимирович все наше спільне життя мене випробовував, — цілком точно. Завжди було відчуття, що він весь час як би спостерігав за мною – яке я зараз прийму рішення: вірне чи ні. Витримаю я те чи інше випробування.
Під час інтерв'ю Людмила часто нахиляє голову й дивиться в підлогу. Нагадує загнану в кут жертву.
Коли Людмила вперше завагітніла, то поїхав на навчання в Москву. Зі свекрухою Людмила не знайшла спільну мову. Жила у дачному будиночку батьків чоловіка. Воду доводилося носити відрами з колонки. Найближчий магазин бозна-де.
Як жертва Людмила так звикла до свого ката, що й нині з іншим чоловіком їй чогось та не вистачає.
Щось подібне трапилося з племінницею моєї дружини. Просту красиву харизматичну дівчинку з села, доньку сільських ледь не святих вчителів, по знайомству засунули в столичний університет. Щоб хлопці не чіплялися й не заважали здобувати освіту, батьки відмовилися селити її в гуртожиток і дівчина всі роки навчання проживала у нас вдома, звідки 15 хвилин іти до її вишу. Коли захотіла мати свої гроші, то по оголошенню потрапила в репетитори до дітей іноземця, який після університету взяв її на високооплачувану роботу у свою контору. Посада племінниці дозволяла брати хабарі й до неї, нецілованої, відразу приклеївся маніпулятор й пройдисвіт, який вже будував плани як виступатиме середником в отриманні хабарів. Охочих отримати дозвіл іноземної контори – море! Через отриману від батька патологічну чесність і через страх втратити престижну роботу, племінниця не погодилася на хабарі, але 12 років, доки жила з маніпулятором, всі зароблені гроші віддавала коханому. Не було жодної людини, яка б схвалювала її вибір супутника життя. Коли п'яний лікар ледь не зарізала її під час аборту, коли видалила все, що бачила, то в лікарні маніпулятор взагалі поставив на ній хрест. Лише моя дружина була разом з нею. Потім маніпулятор наскільки знахабнів, що приводив коханок прямо в їхнє ліжко й пропонував втрьох зайнятися коханням. Племінниця знала про легку руку моєї дружини, тож пригасила свою гординю, прийшла до неї й попросила видати її заміж через сайт знайомств за першого зустрічного. Дружина зайшла на сайт і зробила три спроби. Коли усі троє кавалерів бачили фото нареченої і дізнавалися де вона працює й скільки заробляє, то відразу давали згоду одружитися. З трьох претендентів один сидів у тюрмі, другий був у закордонному відрядженні. Найбільше пощастило третьому. Нині вони збудували великий дім під Києвом і у них після штучного запліднення народилася донька. Їм заздрить море людей, але племінниця іноді з тугою згадує баламута й брехуна. Племінниці не вистачає принижень і знущань?
Про емоційне насилля путіна над дружиною світ дізнався з першого детального описання життя президента росії, яке на початку 2000-их років тричі видавалася в росії. Спочатку з'явилися дві частини – "Володимир путін. Історія життя" та "Володимир путін. Дорога до влади". Перша книга користувалася шаленим успіхом у читачів. Лінивій сонній владі почало доходити яку шкоду можуть завдати президенту ці книги нині й у майбутньому. Розповсюдженню другої книги почали робити штучні перепони, забороняли її брати для розповсюдження у великі книжкові мережі. Та все одно люди її розхапали. Шустрий провладний автор військовий журналіст Олег Блоцький ще й ухитрився випустити обидві частини однією книгою накладом 200 тисяч екземплярів – "Володимир путін". Магазини і покупці чекали на бестселер. Даремно. Жодна книга з величезного накладу не потрапила у відкриту продажу. Книгу повністю викупили та вивезли й спалили. Видавці відбулися легким переляком. Дружина путіна була занадто відвертою з автором книги й проговорилася, що її чоловік – сімейний тиран.