Це обумовлено не лише схильністю до всіх напрямків навчання, це обумовлено й анатомічними та фізіологічними ознаками дріад.
Також лише дріади можуть бути майстром лікування і впливу на живу матерію розумних істот. Якщо ас від майстра відрізняється астрономічною кількістю знань, умінь і фізіологією, то деміург узагалі є нематеріальною істотою.
Також деміург є істотою, що налічує багато сутностей. Наскільки їх багато, і чи не змінюється з часом кількість окремих сутностей у деміурга, невідомо.
Отже, якщо, наприклад, гном – майстер, не може стати асом тому, що не має анатомічних ознак дріади, то жодна дріада-ас не може стати деміургом, бо має лише одну сутність і має матеріальну оболонку.
Чим відрізняється Бог від деміурга, взагалі ніхто не знає. Зрозуміло лише, що деміурги частіше впливають на реальність Зеї зсередини світу, а Бог частіше обирає вплив або на рівні мікросвіту, або на рівні макросвіту. Зовні. Там зовсім інші сили, розміри, об'єми та пласти інформації.
Також трохи розібрався із процесом впливу на реальність. Основним інструментом впливу є мозок. Вплив на реальність відбувається на рівні ефірного простору.
У цьому місці розмови взагалі було тяжко зрозуміти Евеліну. Якби не спорідненість деяких образів, форм і не притягнуті за вуха сумнівні факти розвитку земної науки, до мене зовсім нічого б не дійшло.
Спочатку потрібно згадати всім відому корпускулярно-хвильову теорію світла. Промені світла вважаються водночас і потоком корпускул (частинок), і спрямованим рухом хвиль. Корпускула має властивості частинки і властивості хвилі.
Цікавим також є фактор спостерігача. Світло є хвилею до тих пір, поки за ним не почати спостереження. За наявності спостерігача світло враз із потоку хвиль стає потоком частин. Загалом це дуже цікава тема, але повернімося до впливу на реальність.
Отже, згідно із земними поняттями світло рухається у просторі. Між сонцем і планетами світло рухається у вакуумі. За земними поняттями вакуум – це абсолютна порожнеча, в якій із гріхом пополам можна виміряти лише температуру.
Себто заведено вважати що у космічному вакуумі температура дорівнює нулю градусів за Кельвіном. Але не всі в земній історії вважали вакуум порожнім.
Тесла, також широко відомий учений, значну частину своїх винаходів базував на тому, що вакуум – це простір, наповнений ефіром. І в таблиці Менделєєва раніше ліворуч існував стовпчик надлегких газів, де ефір посідав чільне місце. Простою мовою, частинки ефіру настільки маленькі, що у просторі, довкола відомих нам атомів і електронів, вони почувають себе, немов у безкрайній порожнечі. Ефір заповнює весь простір довкола нас – матеріальні тіла, рідини, гази, вакуум. Людство не знає такого матеріалу, з якого можливо було б створити достатньо щільну мембрану, щоб відокремити частинки ефіру.
Напевно, тому, що не знайшлось можливості дослідити ефір, людство обрало дорогу розвитку, на якій ефіру просто не існує. І ліву колонку із таблиці Менделєєва прибрали. Ось із такими надмаленькими частинками я і знайшов спорідненість тих частинок, на які, за словами Евеліни, впливає мозок.
Наші думки матеріальні. Це, на сьогодні, загальновідомий факт. Вважається, що думки генеруються мозком або під час, або паралельно тим електричним розрядам, що виникають у синапсах, під час зв'язку нейронів у корі головного мозку.
Думки мають свою частоту коливань. Частинки ефіру також мають свою частоту коливань. Узагалі весь всесвіт може бути виражений не матеріальними частинками, а коливаннями енергії, але від такої маячні я намагаюся триматися якомога далі, бо там дах починає серйозно підтікати.
Мені здається, лише Тесла міг вільно себе почувати між коливаннями енергії.
Частинки ефіру він так і виявив, зареєструвавши певну частоту коливань.
Ще варто згадати знахідку земних учених, які виявили, що у вакуумі можуть виникати з нічого і зникати в ніщо матеріальні частинки. Мені, як пересічному хомо задротікусу просто неможливо уявити, як можна щось дослідити у настільки малих розмірах, тому лишається просто сприйняти цю маячню на віру, і вибудувати на основі цих фактів собі який-не-який світогляд.
Згідно із вченням світу Зеї, у просторі існує одночасно все. Простою мовою, у взятому навмання кубічному метрі простору одночасно існує і кубічний метр повітря, і води, і землі, і будь-якої іншої форми матерії. І це все одночасно. Це явище можна якось поєднати з нашим поняттям хаосу.
Для того щоб ідентифікувати якийсь один прояв реальності, скажімо, щоб перед нами був саме кубічний метр води, необхідно застосувати порядок, зафіксувати певний рівень частоти коливань, що генерує мозок, і ввести ці коливання в резонанс з коливаннями ефіру.
Це для мене було найскладніше для розуміння місце, і, зрештою, я просто вирішив не розбиратися, а запам'ятати його як факт.
Мені й зараз не зрозуміло, як можна привести до резонансу коливання з різною частотою, однак, користувач комп'ютера може зовсім не розуміти принципу його дії. Це не завадить ним користуватися.
Отже, згідно з такою теорією, майстер створення, а у світі Зеї такий також є, міг би так само, як я, у своєму свідомому сновидінні одним волевиявленням створити будь-який предмет або будь-яку істоту. Однак не все так просто.
Тут також, як у корпускулярно-хвильовій теорії світла, має вплив ефект спостерігача. Неможливо влаштувати щось на кшталт шкільної вікторини: "Нумо, дітки, всі заплющили очі, зараз буде чудо! Всі заплющили очі? Петренко, заплющ, зараз же очі й не підглядай! Зараз і я заплющу очі, і тоді відбудеться чудо! Що? Нічого не сталося? Отже, хтось усе-таки підглянув! Треба спробувати ще раз…"
На жаль, ефект спостерігача працює не лише, коли спостерігають істоти, що мають три іскри від природи (життя, розуму і досвіду).
Також ремесло не спрацює й у тому випадку, коли об'єкт або простір впливу опиниться під наглядом істот, що мають лише дві іскри (життя і досвіду), такі як деякі види риб, великі й найменші комахи, хробаки тощо.
Та що там. Навіть істоти лише з однією іскрою життя у питаннях ремесла можуть бути спостерігачами й можуть перешкоджати процесу. Це бактерії, мікроби, а також безтілесні й енергетичні сутності. А таких навколо нас до біса.
Але деміурги підкинули місцевому соціуму ще кілька цінних іграшок. Майстер помноження може створювати підпросторові кишені. І не лише створювати, але й помножувати за допомогою них предмети. Слід запам'ятати один нюанс. Помножені предмети є точною копією предмета, використаного для помноження. Але ні предмет, використаний для помноження, ні предмети, отримані внаслідок помноження, повторно помножити неможливо.
Це призвело до того, що прихильники ремесла стали колекціонерами "справжніх" предметів, які жодного разу не використовувалися для помноження.
∞
На жаль, світанок настав доволі швидко, а запитати хотілося ще дуже багато. Однак, я вже бачив, що Евеліна втомилася, і готова здатися, бо молоти язиком упродовж декількох годин – ще те задоволення. Ніконіна, звісивши одну руку й одну ногу, заснула на животі у своїй годувальні, залишивши крильця розправленими й увімкненими.
Барбена почала всіх сонь і лежебок кликати на сніданок. У коридорі почувся гомін. Мешканці печери прокидаються.
– Досить інформації. Якби не ситуація з асом, я краще витратила б час на навчання тебе користуванню кристалом переходу. Але, що зроблено, те зроблено. Достатньо, щоб ти знав, що за допомогою кристалу можна отримати будь-яку інформацію. Я тобі, весь цей час розповідаючи, переповідала інформацію прямо звідти. Але, щоб навчити користуватися кристалом, потрібно декілька днів, тому ти отримав таку лекцію. Та і я за допомогою твоїх питань іще раз упевнилася у правильності діагнозу, який тобі поставила. Зараз ходімо на сніданок, там познайомишся з гномами. Я тебе відрекомендую і, звісно, повідомлю всім, що ти втратив пам'ять, але мушу попередити тебе про деякі нюанси. Сьогодні годувати всіх буде Мараванна. Вона навчається ремесла. Вже дещо може, але ще досить мало. Дуже старається і дуже хоче догодити суспільству. У гномів критикувати новачків, які мають велике натхнення до навчання, вважається моветоном. Ти побачиш, що всі будуть хвалити Мараванну, тож не соромся, похвали й ти. Звісно, випадки бувають різні, але в даному разі Мараванна ще дуже молода. Їй трохи за тридцять, і для неї ще дуже важлива думка оточення.
– Зрозуміло. Підтримую. Молоді таланти потрібно хвалити.
"– Молоді? Їй за тридцять!"
"– Але ж я не знаю, скільки це у місцевому часі. Які тут роки? Скільки живуть гноми?"
"– Не прикидайся тупим. Їй саме за тридцять. Дріада сказала своє означення, і не факт, що тут узагалі десятинна система. А твоя підсвідомість перевела тобі у кількість років. Може, вона взагалі сказала щось про десять тисяч днів. Ти ж образами думаєш."
– Іще. Якщо вона сподобається тобі, не залицяйся до неї. По-перше, у неї є наречений; по-друге, це буде вважатися зневагою до сім'ї; а по-третє, твоє тіло стерильне.
– Як?! Тобто мій прутень тепер до смерті буде висіти марним додатком? Чому?
– На лекцію піде багато часу. Просто запам'ятай, що наступне тіло є продуктом, створеним за допомогою ремесла. Його не можна помножити, і воно має, але не може дати іскру життя. Функція статевого задоволення збережена і за потреби ти зможеш скористатися своїм прутнем за призначенням. Але потомства не буде.
– Ну, добре. Однією новиною більше, однією менше. Зважаючи на те, що можливо, жити мені лишилося декілька годин, не думаю, що ця інформація суттєво вплине на моє майбутнє. Але, зачекай, іще мені потрібно трохи більше знати про те, що саме буде вважатися залицянням? А то раптом якийсь не такий комплімент зроблю, а виявиться, що вже засватав.
– Ну, якщо ти їй щось подаруєш, або якщо ти їй запропонуєш свою допомогу.
– Та ти що? Це якщо я зустріну дівчину, що, надриваючись, тягне додому, скажімо, продукти, і запропоную їй свою допомогу, то все? Завтра весілля?
– Якщо перед тобою гномка, то так. Твоя пропозиція виглядатиме як відверте залицяння. Звісно, все може скінчитися гірше. Якщо вона заміжня, або у неї є кавалер, або ти їй просто не сподобався, то ти отримаєш у морду, бо такий прояв залицяння може бути також сприйнятим як звинувачення у слабкості.