Лизоблюд влади з обличчям вірного пса нутром відчуває, що хоче господар. Будьте спокійні! Все напише, як треба, щоб водити за носа росіян і возвеличувати злочинця при владі. Колесников став офіційним літописцем путіна й увійшов до вузького кола писак при диктаторі.
Звісно, і політики росії знають, що насправді путін народився на Уралі й між собою над ним підсміюються. Так заведено в російському суспільстві, що не лише одні нації, а й регіони люблять насміхатися над іншими націями й регіонами. Як не дивно, руку до такого розбрату доклало і радянське кіно, зокрема, популярна свого часу комедія "Найчарівніша і найпривабливіша" з відомою актрисою Іриною Муравйовою в головній ролі. Героїня комедії не може визначитися з вибором одягу й продавець запитує у її подруги:
-Вона що, з Уралу?
Мовляв, вона тупа? Провінціалка? Відтоді ця фраза у хворому суспільстві перетворилася на мем і живе своїм життям.
Одному з провідних російських політиків Володимиру Жириновському теж було добре відомо, що путін насправді не корінний ленінградець і не петербуржець, як про себе говорить, а перм'як. Жириновський знав, що путін народився на Уралі біля містечка Перм, де жили його справжні батьки, і прожив там перші три роки свого життя. Хитрий Жириновський ні з того ні з цього почав називати уродженців Уралу "тупим населенням", не міг прямо сказати, що має на увазі Володимира путіна. У 2012 році, коли кремлівський диктатор втретє впевнено збирався стати президентом росії, то його суперник по президентських перегонах Жириновський тільки скреготав зубами й на всю країну оголосив тупим уродженця Уралу першого президента росії Бориса Єльцина, який призначив путіна своїм наступником на посаду керівника країни:
— Там дебіли живуть. Від Пермі до Єкатеринбурга це страшне. Це населення дебільне. Воно, можливо, здорове, але якщо взяти його за інтелектом, воно тупе до упору. Ось перм'як, ти говориш з ним, а він стоїть і так на тебе несамовито дивиться! Це не Ленінград, не Саратов. Я ж об'їхав усю країну. Тупішого населення, ніж на Уралі, немає! І там народився Єльцин.
Жириновський зазначив, що нездатність Бориса Єльцина ефективно управляти країною пояснюється його походженням, натякаючи й на Володимира путіна. Зокрема, на думку парламентаря, начебто є на Уралі певний вплив руд, металів. І безліч покладів під землею впливає на характер людей, які там живуть:
-Це комора країни. Там величезне магнітне поле. Там взагалі тупе населення.
А ще на думку Жириновського, у деяких жителів Уралу "є завзятість, до того, що краще нехай усе звалиться". Як приклад він знову навів Бориса Єльцина, певне, маючи на увазі його вибір путіна наступником. Цікаво, що Жириновський вигравав суди, коли на нього подавали позови за те, що називав жителів Уралу "дебільним населенням". А чого ви дивуєтеся? Це росія!
Звісно, я не згоден з жодним словом великого ворога України Володимира Жириновського. Просто на цьому конкретному прикладі хочу показати як зневажають, ненавидять, заздрять і бояться путіна російські політики. У росії всім усе відомо про диктатора і його походження, просто бояться відкрито говорити.
Не минуло й місяця, як бабуся й дідусь у 1960 році віддали внука Вовку близьким родичам у тодішній Ленінград, нині Санкт-Петербург. Родичам Марії Іванівні та Володимиру Спиридоновичу Путіним вже було під 50 років.
Тож на дитину чекав новий не менший стрес через якихось кілька тижнів, як його привезли до бабусі й дідуся. Малого відправили вже в четверту сім'ю. Володі здавалося, що з ним поводяться, як з річчю. Батьки Віри Миколаївни сказали доньці, що віддали її сина в інтернат. А потім начебто в інтернаті знайшовся хтось, хто усиновив Вовку. Мовляв, хто нові батьки хлопчика невідомо. Таємниця усиновлення.
Марія Іванівна й Володимир Спиридонович втратили вже двох малих дітей. Але дуже хотіли мати сина. Та вже й не сподівалися. З радістю прийняли в сім'ю Вовку. Ніхто з сусідів не бачив Марію Іванівну вагітною. Нова мама путіна вивела його за руку у двір і сказала:
-Це мій син.
У Ленінграді Вовка не міг піти в 3-й клас, бо погано знав російську мову. Довелося шкільну освіту починати спочатку. Щоб піти до 1-го класу в школу в Ленінграді 10-річному Володі довелося стати на 2 роки молодшим. Перед тим як іти до школи, нові батьки зуміли, певне, за хабар отримати для нього нове свідоцтво зі зміненою датою народження. Відібрали два роки. Щоб ні в кого не виникало питань, чого він вчасно не розпочав навчання. Хлопчина погано розмовляв російською мовою, а от грузинську знав добре. І вже вдруге дитина потрапляє в зовсім нове середовище. Все інакше, ніж до цього. Змушений знову воювати за себе. Захищатися. Нова мати турбується про Вову. Другий вітчим, як і попередній, теж здоровенний. З важкою рукою та ремінякою. Так Спиридонович уявляв виховання дітей. Грузинський вітчим ненавидів Володю. Ленінградський любив, але теж бив. Били однаково. У Грузії — палицею. У Ленінграді — паском. І за найменшої нагоди. За все. Обоє нерідних батьків путіна робили все, щоб у їх сім'ях не було місця ніжності й сентиментальності. Були садистами, сердитими й суворими. Як їх кумир диктатор Йосип Сталін.
Мати путіна Віра Миколаївна на 15 років молодша за нових батьків Вовки. Мала освіту. Перечитала всі книги в сільській бібліотеці. А Марія Іванівна ледве закінчила 4 класи. За все життя не прочитала жодної книжки. Нічим не цікавилася. Вовка вважав її дурнішою за свою матір у Грузії. Та й виснажена чорною роботою та життям Марія виглядала вже як бабуся. Була доброю людиною, але її інтереси та розмови були досить обмежені. Усі згадують її як м'яку, роботящу жінку. Перебивалася випадковими заробітками. Працювала прибиральницею, посудомийкою, двірником, мила пробірки в лабораторії. Вночі приймала товар у булочній, трудилася сторожем. Турбувалася про Володю як могла, але відносини з нерідним сином не складалися.
Володимир Спиридонович в юності любив хуліганити. Не поважав жінок. Коли ще жив у селі, дуже любив дівчатам спідниці задирати та на голові в вузол зав'язувати. Тепер його нерідний синочок таке робить з найбільшою країною світу. Щоб увесь світ бачив те в росіянах, чого люди соромляться й намагаються не показувати. Гарна школа. Прикольно! Аби хоч люди з сорому чи ганьби не повмирали.
Нерідна мати путіна вийшла заміж від безвиході. Нерідний його батько одружився, щоб не сісти в тюрму. До дівчини юнак так залицявся, що вибив їй око. За сільським звичаєм рідні залишали дівчину одну вдома, щоб могла запросити до себе в гості нареченого. Та того дня п'яний хлопець привів з собою друзів. Це було проти правил. Марія не захотіла їх пускати. Кавалер почав вилами ламати ворота. Дівчина злякалася й почала через щілини воріт кричати парубкам, щоб ішли геть. Наречений в цей час вилами пробив ворота та й влучив бідолашній в обличчя. Пощастило, що не вбив. Сім'я нерідної матері путіна ледве зводила кінці з кінцями. Тому не варто було сподіватися, що хтось захоче мати дружиною бідну дівчину та ще й без ока. Після того нещасного випадку мати дівчини почала погрожувати кавалеру судом. Довелося одружитися. Марія Іванівна все життя соромилася скляного ока й під час розмов ніколи не дивилася на співбесідника. Нерідні батьки путіна з села біля міста Твер перебралися до тодішнього Ленінграда й все життя трудилися за копійки. Ледве зводили кінці з кінцями.
Володимир Спиридонович у Ленінграді працював у позавідомчій охороні вагонобудівного заводу. Багато років був вахтером. Вивчився на слюсаря. Став секретарем парткому заводського цеху.
Колишня вчителька путіна Віра Гуревич у своїх спогадах розповіла в яких злиднях жив її нині улюблений учень на останньому 5-му поверсі. Сім'я мала лише одну кімнату площею 20 метрів у комунальній квартирі без зручностей. Не було ні ванни, ні душу, ні гарячої води. Стеля протікала. Кухні практично не було. У квадратному темному коридорі стояла газова плита й умивальник. Страшний холодний туалет. У квартирі проживало ще 2 сім'ї. У під'їзді були розбиті сходи, по яких небезпечно було ходити. путін розповідає, що в під'їзді бігали величезні щури. У ті роки більшість жителів Ленінграду жили в комунальних квартирах, багато з яких нічим не відрізнялися або були ще гіршими за житло путіна. В таких умовах завдячуючи путіну і нині живе ще чимало росіян у провінції. Та ніхто з них не мстить всьому світу за життя у злиднях.
Будинок №12 у Басковому провулку знаходиться майже в самому центрі нинішнього Санкт-Петербурга за кілька кроків від Невського проспекту. За часів колишнього Ленінграда цей район біля Некрасовського ринку був одним з найбільш кримінальних у місті. путін не раз розповідав про своє бідне дитинство, щоб викликати співчуття до себе. Люди пожаліють і полюблять голодного малого обідранця, який жив у під'їзді з щурами, а на вулиці спілкувався з різними покидьками.
Як і багато диктаторів, путін хизується тим, що вийшов з низів, з народу, зізнається:
-Батько, в принципі, мною не займався… Жити у дворі та в ньому виховуватися – це все одно, що жити в джунглях... Жодної незручності перед хлопцями я не відчував, тому що: всі були такими ж обідранцями, як і я…
Ледь вижив. Чому могли навчити розлючене істеричне звіреня постійно п'яні скоти, які тримали маленького путіна за шістку? А мат, бруд, пиятика довкола, вовчі закони зони, пахани? Дворова мораль, старші постійно б'ють менших.
Ті хто знав путіна дитиною, додають:
-Добре пам'ятаю його у дворі.