Сидить на троні роздутий дрібний чижик – пижик. Вважає себе божком. А, поруч дядьки й тітки сміються на замовлення. Мерзенно.
Путінські бандюги не з Марсу прилетіли. Це і є обличчя всього російського болота. І злочинці у владі й прості люди — представники російського суспільства. Декого корчить, що не вони при владі. Хочеться й самому до владного корита. Мріють сісти на грошові потоки.
У цивілізованих країнах президенту, який весь час бреше і не тримає слово, оголошують недовіру, позбавляють влади. Чому росіяни не роблять висновків із 25-річної брехні та обіцянок путіна? Може не бандити захопили росію? Може російський народ через свої лінощі та боягузтво віддав владу в країні бандитам? Ну звичайно, у всьому винні бандити, а не мільйони росіян, які регулярно за них голосують! Якби народ хотів, то боровся.
Ще коли був головою уряду путін урочисто дав старт будівництву залізниці, яка з'єднає Красноярський край з республікою Тива. Тоді путін кувалдою вбив срібну палицю у першу ланку залізничного полотна. Відтоді не зроблено нічого. Кілька метрів залізничного полотна, яке заростає травою, — це символ виконання путіним усіх своїх обіцянок народу.
Росіянам уже в печінках сидять брехні та ха-ха-ха від путіна. Жартами диктатор намагається прикрити відсутність справжньої діяльності. Народ хоче побачити розумне управління країною. Приємний результат. Покращення свого життя. Хоче бачити президента на посту, а не брехуна та блазня. У росії з жартами все в порядку. Жартів і в житті, і по телебаченню вистачає. Може вже влада хоч щось робить серйозне й потрібне народу?
8. Боягуз, параноїк і психопат.
путін не здатен швидко реагувати на виклики й приймати вірні рішення – Боягуз — На фронт ні ногою — Без параної не вижити у вовчій зграї – Пересаджав усіх соратників Дмитра Медведєва – Безпрецедентні заходи безпеки путіна – Нікому не довіряє - путін не дурень, але й розумом не вражає Дуже емоційний, легко ображається, грубий, любить лякати всіх – Жартує так, що краще б не жартував – путіна накачують ботоксом – Зовнішність путіна така, як і на древніх фресках із зображенням Антихриста
Для багатьох досить очевидно, що з путіним щось не так. Нормальна, розсудлива людина ніколи б не створила те, що відбувається зараз. Найкращий аналіз поведінки путіна здатен зробити лише лікар – психіатр. путін живе у своєму жахливому світі.
Вся політика путіна на емоціях, хоч і боїться це показувати. Вигадав собі роль на телекамери як розсудливого розумного керівника. На публіці звик здебільшого одягати маску сухої і спокійної людини. Скільки себе пам'ятає намагається зображати з себе сильну безстрашну людину, хоч насправді ще з дитинства дуже слабкий і заляканий невротик.
путін не вміє швидко реагувати на виклики життя й приймати правильне рішення. У диктатора дуже повільна реакція. Далеко не майстер швидкої реакції на серйозні події. А народ чекає від свого керівника саме вчасного пояснення того, що відбувається. Та в часи випробувань і серйозних викликів росіяни отримують від президента лише розгубленість, мовчання і гру у схованки. Це якось дивно для спортсмена. Самбіста й дзюдоїста. Як тільки відбулася якась значуща подія, президенту потрібно відразу давати хоч якусь відповідь. Не може відразу відповісти, бо у нього завжди емоції на першому місці. Таке у політиці не проходить. Найперша реакція – гнів і бажання вбити. Розум відключається. Так і залишився в душі кримінальником навіть після служби в КДБ. У хуліганській юності всім противникам хотів набити морду. Відколи проліз до керівництва державою, то хоче повбивати всіх своїх ворогів та опонентів. Якось журналіст почав говорити про зовнішню холоднокровність та стриманість президента і запитав у путіна:
-Невже ніколи не виникає бажання комусь, що називається, врізати?
-Завжди. Я із цим живу, але я з цим борюся
Досвідчені зубри відчувають нерішучість, слабкість, зайву емоційність путіна. У перші дні після трагедій не знає що сказати народу.
Страх – головна емоція диктатора. Страх і став його долею. Спочатку лише встигає швидко злякатися. Миттю впадає в паніку, від якої відходить кілька днів. путін у душі боягуз. Це природно для воєнного злочинця, на руках якого кров мільйонів. Зруйнував багато сімей. Зламав чимало доль. Його ненавидять. До кінця свого життя житиме в страху. Боїться замахів. Міняє охоронців і кухарів.
Коли вірити брехливим кремлівським журналістам, то їх президент здійснив чимало подвигів. Ризикував життям. Виявляв зразки хоробрості й стійкості. Начебто, путін сам заспокоїв багатотисячний натовп протестувальників, коли ще служив у КДБ в Дрездені. Хоч чимало людей твердить, що в цей час путін був уже в Ленінграді. Начебто, сам дістав древні амфори з морських глибин. А ще прибув на передову в Курській області. Коли росіяни не мають причин, щоб сказати щось хороше про діяльність президента на своєму посту, бо провалив усе, що міг, то хай хоч втішаються грою загримованих під президента двійників та вигадками про те, що їх вождь – альфа самець, половий гігант, справжній герой. Так легше простим людям недоїдати, жити в злиднях і вмирати на війні?
Пропаганда робить супермена, який нічого не боїться, зі старого діда з купою комплексів. Факти говорять, що путін – боягуз. Патологічний. І вилічити путіна від страху не вдасться. Немає ніяких підстав називати путіна хороброю людиною. Сам путін, коли почув обіцянки зробити його президентом росії, то думав, що як стане керівником країни, то страхи минуть. Але з приходом в президентський кабінет страх лише зріс у кілька разів. Диктатор боїться всього – відповідальності, правди, невідомості, незручних запитань, виглядати слабким, смерті, власного народу, змови оточення. Що може завадити американцям вбити його якоюсь надточною зброєю? Чи може узурпатор бути до кінця впевненим у своїх соратниках, які табакеркою можуть проломити йому голову, як російському імператору Павлу I? А коли народ перестане слухати щоденну кремлівську пропаганду, розлюбить путіна й повісить на нього всіх собак? Ось, уявімо, що немає електроенергії й кілька днів не працює телевізор, який зомбує народ. Та через тиждень, коли хтось з росіян вімкне голову, а не телевізор, виникнуть бунти. Нескінченний список страхів злочинця №1, які лише зростають з кожним днем. Та й сам путін якось зізнався:
-Багатьом хочеться, щоб я сказав: Боюсь. Боюсь. Боюсь. Та я це й роблю.
Коли в країні трапляється надзвичайна подія, про яку говорить весь світ, то путін завжди кілька днів ніяк не може відреагувати те, що відбулося, й пояснити як таке взагалі могло трапитися та заспокоїти народ. У кращому випадку виступає по телебаченню через 3 дні. Так було і з потужною атакою українських диверсантів на аеродроми російських стратегічних бомбардувальників. Коли тонув підводний човен "Курськ", то довго не реагував на катастрофу і нарвався на обурення рідних загиблих моряків:
-Нічого не знаю. Я у відпустці.
Не приїхав після теракту на Дубровку в Москві, хоч особисто керував операцією зі знешкодження тих, хто захопив заручників. Коли в Беслані повстанці захопили заручників, то путін просто сховався і не показувався журналістам. Чотири дні мовчав після теракту в Беслані, а школу, в якій під час штурму російські військові перебили третину заручників, з яких більшість були дітьми, путін відвідав лише через 20 років. Здуріти можна від такого страху диктатора та його заходів безпеки! Боїться, що на місцях трагедії його чекала міна?
Головний опозиціонер випускає фільм про розкішний палац путіна в Геленджику – шоковані росіяни чекали цілий тиждень, щоб диктатор таке велике витрачання державних грошей перевів на жарт. Добу не міг вирішити як відреагувати на вхід українських військ на територію Курської області. Нарешті пояснив, що це лише масштабна провокація і займався різними дрібницями, коли на території росії йшли бої. 19 годин мовчав після теракту в торговому центрі "Крокус", побоявся приїхати на місце трагедії, а лише виступив зі зверненням по телебаченню. Після пожежі в розважальному центрі "Зимова вишня" міста Кемерово теж чекав два дні, щоб приїхати й покласти квіти до місця, де загинули люди.
путін боїться приїздити на фронт. За 3 роки війни в Україні жодного разу не з'явився на фронті. А на окуповану територію їздив лише 1 раз вночі у відбудований мікрорайон Маріуполя. У дворі нової багатоповерхівки зустрівся зі спеціально відібраними жителями, а з балконів обурені спектаклем мешканці кричали:
-Це все неправда!
-Це все напоказ!
Коли йшли бої в Курській області, то приїздив на територію області і, начебто, опинився в епіцентрі атаки українських безпілотних апаратів та ризикував своїм життям. Пізніше журналісти довели, що ні в якому епіцентрі атаки путін не знаходився.
путін зображає з себе великого полководця та завойовника земель, а хоч знає, що його кумири великі негідники й полководці Олександр Суворов і Георгій Жуков особисто підіймали людей в атаку й вели в бій. Імператори Наполеон Бонапарт і Олександр Македонський були присутні на полі бою й надихали своїх воїнів на перемоги. А нині навіть не побачиш російських офіцерів в окопах, які ховаються на дальніх лініях оборони й лише по рації чи по телефону дають команди солдатам:
-Вперед!
Нинішні російські офіцери включають дурника, якщо їм розповідають, що їх колеги під час тривалих бойових дій Другої світової війни лишалися живими в середньому 3 дні й вели людей в атаку та бігли на смерть, з криками:
-За мною!
Не може бути й мови, щоб путін визнав себе невдахою.