Дмитро всміхнувся, але потайком, собі у комірець, щоб тільки Піаніст не побачив.
Вони вже прочесали майже всю місцевість. Залишилися тільки дві хати ось там, на горбочку, за городами. Подалися туди.
Раптовий біль зупинив ходу Захара, він упав і смикнув Дмитра до землі.
— Вони за останньою хатою. Ах ви ж, вироки! – Дмитро навіть не побачив, що Захар тримається за живіт.
— Дмитре, послухай мене, біжи до наших. Тільки хутко!
— Та як біжи? Ти що?
— Я тебе прикрию, — старався чітко проговорювати Піаніст.
— Захар, це ж не Друга світова! Зараз зателефонуємо, наші під'їдуть.
— Та ні, ти що, хочеш, щоб їх запеленгували і рознесли вщент? Не смій дзвонити! Біжи, тут недалеко! Я протримаюсь!
Дмитро потихеньку відповз за паркан і перебіжками поміж дерев і кущів побіг до своїх. Канонада звуків позаду підказувала йому, що треба ще швидше!
— Там Захар, він відстрілюється… Вони…Вони сиділи у засідці…Вони чекали, там, дві хати на горбочку за селом… — збиваючись, ледве вимовляв Дмитро.
— Хлопці, вперед, – віддав наказ взводний.
Всі враз схопилися з місць.
— Там він, ось там він залишився, — пошепки передав інформацію переднім флангам Дмитро.
Атака була неймовірної сили. Ворог видав себе і одразу відгріб на повну силу. Вибух за вибухом… Їхній танк, що заховався за хатиною, горів прямо з екіпажем! Окупанти розбігалися в різні сторони, та доля вже все вирішила за них!
ХТО ЗІ ЗБРОЄЮ ПРИЙДЕ НА НАШУ ЗЕМЛЮ, ТОЙ ТАК І ЗАЛИШИТЬСЯ…
В НАШІЙ ЗЕМЛІ!
Шум битви, вибухи, вогневий запал солдатів не мав перепочинку. Та коли все стихло, почали шукати Піаніста.
Його ніде не було.
— Berliner Philharmoniker spielen! – оголосив ведучий.
Перші звуки залунали в одному з найбільших залів Європи.
Олександр Васильович (командир взводу) завмер.
- Гей, пливе кача по тисині…
Кожен звук розривав зсередини!
Не витримав.
Встав.
Руки затремтіли. В горлі пересохло… Разом з ним піднявся увесь зал!
Ще довго звуки такої рідної музики, що звучала у виконанні Берлінського філармонічного оркестру, відгукувалися мовчазним болем у серці взводного.
Оркестр грав.
Одна мрія Піаніста здійснилася!
Тепер він чекав здійснення другої – це ПЕРЕМОГА!
І він неодмінно її побачить!
Правда… тільки з небес.
Він загинув. А оркестр зіграв на його честь музику. Так і назвали – музика білого миру. Чи біла музика… щось мир і білий….з'єднати.