Та це мало що дало. Жінка втратила любов до ризику, ділову хватку, підприємливість, які мала, коли навчалася в старших класах та університетах. Тоді була сміливою, незалежною і норовливою. В її студентські роки всі були переконані, що така смілива і непередбачувана, яка дикий мустанг, красуня без проблем сама збудує своє життя і ні від кого не буде залежати. Тоді і в голову нікому не могло прийти, що вона повірить жіночим журналам і погодиться бути на повному утриманні чоловіка, повністю довірить йому своє життя та стане ідеальною дружиною.
Після заміжжя на диво рідним і знайомим дівчина почала перетворюватися на боягузку та панікерку, яка трясеться над своїми дітьми й чоловіком, боїться щось міняти у своєму прекрасному житті, а без ризику в бізнесі особливо нічого не заробиш. Життя сім'ї Принцеси почало нагадувати звичайні будні звичайних людей, яким не живуть королівські особи. Для Принцеси все це мало стати крахом всіх її вигаданих уявлень про гламурне життя.
Добра і жаліслива до людей Принцеса бачила як страждає чоловік від краху кар'єри. Батьки продовжували умовляти Принцесу виїхати з росії, та жінка, як і раніше, лише відповідала, що не може кинути коханого і забрати в нього дітей. Принцеса нікому ніколи в житті не зробила нічого поганого. Тож так і не наважилася міняти своє життя та починати все з нуля, бо побоялася, що від цього страждатиме чоловік і діти. Щоб вивезти дітей з країни, доведеться їм брехати.
Низькі підлі вчинки – то не для Принцес.
Біда не приходить одна. Як на зло, в такий нелегкий час сім'я Принцеси ще й перехворіла на коронавірусну інфекцію. Коли перебіг хвороб був найважчий, то чоловік і діти лежали тиждень, а тяжко хвора Принцеса так і не лягала, лікувалася сяк-так, щодня рятувала і доглядала дітей та чоловіка. Тож, певне, через свою самопожертву отримала серйозні ускладнення на серці й почала періодично зранку з 5 до 7 години втрачати свідомість та потребувала операції на серці.
Коли рідні дізналися про випадки втрати свідомості й проблеми з грошима в сім'ї Принцеси, то знову почали наполягати на її виїзді з росії, щоб донька поправила своє здоров'я. Якщо їх донечка часто втрачає свідомість, то це серйозна причина для проходження Принцесою як українською біженкою повного медичного обстеження на кращій світовій медапаратурі й проведення дорогої операції. У Канаді чи Європі жінці, як біженці, врятували б життя: вона могла безплатно отримати всю необхідну медичну допомогу – і обстеження, й операцію.
Та Принцеса почала переконувати себе й батьків, що, начебто, не має ніяких серйозних проблем зі здоров'ям. За наполяганням рідних вона все-таки звернулася до російських лікарів. Зробила безплатні примітивні і прості аналізи. Лікарі сказали, що немає причин для хвилювання, з її здоров'ям все нормально. Такі аналізи нічого не скажуть про стан серця. Рідня і надалі продовжувала пояснювати їй, що потрібні складні дорогі дослідження організму, які українським біженцям за кордоном роблять безплатно. Та Принцеса ігнорувала прохання пройти повне медичне обстеження організму, а на їх докори, що може померти відповідала:
-Не хвилюйтеся так. На все воля Божа. Зі здоров'ям у мене все нормально.
Батьки пояснювали доньці, що немає нічого ганебного в тому, що вона в Європі чи Канаді видасть себе за біженку від війни і врятує собі життя. Постійно відправляли їй матеріали з Інтернету про українських біженців і про кваліфіковану медичну допомогу та безплатні найскладніші операції, як втікачам від війни роблять за кордоном. Немає нічого поганого в тому, що вона приїде у Європу чи Канаду з дітьми і по своєму українському паспорту безплатно отримає допомогу уряду від цих країн — вилікує свою небезпечну хворобу, від якої постійно втрачає свідомість.
Щоб стати українською біженкою в Канаді не потрібно заїжджати в Україну, а можна з росії через Грузію летіти прямо через океан. А от щоб зареєструватися як біженка в Європі доведеться заїхати в Україну хоч на мить, а потім в'їхати в Євросоюз. У Європі Принцесі допоможуть її близькі родичі, які перебувають у Німеччині, Ірландії та Великобританії. Оскільки батько повністю справляється з доглядом за внуком у Канаді, то мама без проблем може прилетіти в Європу, щоб весь час знаходитися поруч. Родичі зберуть і позичать їй гроші, які Принцеса зможе отримати як тільки переїде російський кордон до Грузії чи Казахстану.
Фінансова ситуація в сім'ї Принцеси й надалі погіршилася ще більше, на рахунку стала кожна копійка. Принцеса так до своєї смерті й не наважилася переговорити з чоловіком, щоб позичив гроші і допоміг перетнути кордон з дітьми та пожити в Грузії чи Казахстані доки не отримає банківський переказ від родичів, а потім займеться своїм здоров'ям.
Принцеса категорично відмовилася від усіх пропозицій батьків і спочатку попросила, а потім і взяла зі стареньких та старшої сестри слово, що вони не говоритимуть з її чоловіком про виїзд дружини та дітей з росії на лікування коханої.
Мовляв, не діло Принцес жити у переповнених нещасними людьми притулках для біженців, стояти в черзі за дешевою їжею та ношеним одягом і побиратися та ходити з протягнутою рукою по Європах і Канадах, мити туалети та дупи ситим європейцям та американцям. Та і не до лиця видавати себе за українську біженку росіянці, якою згідно з другим паспортом є Принцеса. В той час як росія вбиває українців її громадянка зображатиме з себе українську біженку. На таке не здатні королівські особи, у яких є поняття честі й гідності.
Якщо виїде з росії, то Принцеса втратить усі свої атрибути: лімузин, квартиру, дорогоцінності, коштовний годинник, цілі гардероби брендових речей, які міняла щодня. А визнати королівський статус жінки люди здатні лише по її речах і власності. Коли хоч деякі атрибути Принцеса візьме з собою, то аж ніяк не буде схожою на біженку.
Тож нещасним батькам лишалося лише плакати й молитися, щоб усе обійшлося і легковажне ставлення доньки до свого здоров'я не закінчилося нічим поганим.
Про що не говорила Принцеса, то завжди вміла все подавати у позитивному світлі. По житті була великою оптимісткою. Голос у неї був, наче у безтурботної дитини: дуже приємний, радісний і веселий. Коли мимохідь і згадувала про якісь свої проблеми, то відразу жартувала або сміялася і тому її труднощі ніхто ніколи не сприймав серйозно. Принцеса — Зіронька й сама зізнавалася, що після заміжжя вона стала великою боягузкою, панікеркою, завжди перебільшує проблеми й труднощі, боялася втратити те, що їй так легко відразу дала Доля. Полюбила іронізувати й жартувати над собою, а не над іншими:
-Якщо я заради приколу лякаю людей, що до них прийшов вовк, то коли одного разу вовк таки дійсно прийде, а мені вже ніхто не повірить.
Ні в кого з родичів не було таких дорогих речей, авто, одягу, дорогоцінностей, як у Принцеси. Родичі по-доброму заздрили Принцесі й особливо не зважали на її проблеми як домогосподарки. Та в усіх є подібні домашні труднощі – часом не вистачає на щось грошей, іноді підводить здоров'я. Та й війна всю увагу взяла на себе. Всі чекали закінчення кровопролиття, тонули у власних проблемах, викликаних лихоліттям. В Україні родичі жили під завивання сирен і обстрілами. Ніхто не думав, що війна дістане Принцесу в москві й створить їй стільки проблем. Вважалося, що нині головні труднощі в тих, хто в Україні чи в тимчасовій імміграції.
Чоловік проконсультувався з лікарями щодо того, що дружина втрачає свідомість, й усе робив, як ті казали. Чому, коли дружина кілька разів втрачала свідомість, то чоловік не викликав швидку, а лише молився? Це просто пощастило, що Принцеса сама приходила до тями без допомоги чоловіка і швидкої медичної допомоги. Але так не могло продовжуватися нескінченно. Та чоловік через опритомнення коханої від його молитви ще більше повірив у силу своїх звернень до Бога і не викликав медиків.
Чоловік Принцеси та й вона сама вірять у Бога. Інколи моляться по кілька годин. Щиро. Коли батьки відмовляли доньку виходити заміж за росіянина, нагадуючи їй знамениті слова Тараса Шевченка "Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями", то серед багатьох аргументів Принцеса наголошувала на тому, що її коханий із москви дуже вірить у Бога. Він буде не проти коли інколи й по кілька годин на день вона, як і її майбутній чоловік, будуть спілкуватися з Богом. Принцеса і її коханий кажуть, що все що мають у житті, дано за їхні молитви. Звісно, молитися ніколи не буде зайвим, але потрібно ще щось і робити аби Вищі Сили допомогли.
Спочатку потрібно викликати швидку медичну допомогу, а потім вже молитися, щоб знепритомненні не померли до приїзду лікарів і медики врятували їм життя. Чи своєчасно та правильно чоловік реагував на страшну ситуацію, від якої до смерті один крок? Чому спочатку молився 5 хвилин, а потім лише зателефонував медикам? Чому не спробував самостійно привести дружину до тями? Так вірив у силу молитви! Принцеса скаржилася рідним, що, коли вона втрачає свідомість, то чоловік нічого не робить і лише молиться:
-Розкриваю очі після непритомності, а він сидить переді мною і молиться.
За часів Радянського Союзу в школах діти, траплялося, втрачали свідомість. У шкільній аптечці був нашатирний спирт або інші препарати дратівливої дії, які підносили до носа того, хто втратив свідомість.