У перші місці зять так захопився з'ясуванням стосунків з роботодавцями, що й забув: сюди приїхав, щоб отримати паспорт Канади, а не підіймати повстання в канадських кампаніях та вчити місцевих бізнесменів, як вести справи. Люди, які приїхали після зятя до Канади вже отримали посвідку на постійне проживання й подали документи, щоб стати громадянами цієї країни, а дехто й паспорт отримав, бо розуміють, що без потрібних паперів в будь — якій країні ви ніщо. Українці гав не ловлять, зять швидше виняток з правила. Коли я в Канаді стою в чергах, де дають безплатно їжу чи одяг, то попереду часто бачу земляків. Доки зять зважував чи Канада гідна того, щоб він став її громадянином, лавочка закрилася. Одні кажуть, що через те, що в країні піднялася велика хвиля невдоволення через найбільшу кількість іммігрантів за останні роки, інші кажуть, що українцям не дають документи на постійне проживання, бо потрібно комусь відбудовувати Україну після війни й по секрету повідомляють, що, начебто, існує домовленість між урядами Канади й України про невидачу українцям папірців постійного резидента, так званих, піарів. Canada PR (Permanent Residency) надає особам, які не є громадянами Канади, право жити, працювати та навчатися в Канаді на невизначений термін, маючи доступ до соціальних пільг та захисту згідно з канадським законодавством.
-Українці, що приїхали по CUAET, забудьте про піар!
Двері на замку і тепер зятю в Канаді нічого не світить, він не має майбутнього. Канадський уряд пригальмував роздачу посвідок на постійне проживання українцям, що приїхали по CUAET і за 3 роки було видано лише чи то 5, чи 15 тисяч таких дозволів. Так, що, навіть, аби зять тільки приїхав до Канади й відразу подав документи на отримання цієї посвідки, то немає ніякої гарантії, що він би її мав. Але спробувати треба було! За 3 роки зять нічого не добився та опустився ще нижче, ніж у день приїзду в Канаду, але мені розповідали про українців, які за 3 роки перебування в Канаді вже встигли заробити свої перші мільйони доларів. У перші дні нашого перебування в Канаді знайомі підприємливі та передбачливі українці радили нам найняти юриста і за кілька тисяч доларів негайно подавати документи на отримання посвідчення на постійне проживання в цій країні на випадок, коли виникнуть якісь проблеми з продовженням строків дії програми CUAET. Коли матимемо папірець з дозволом на постійне проживання, то зможемо знаходитися в Канаді скільки завгодно, офіційно працювати, користуватися державними й іншими сервісами, сісти на всі можливі соціальні виплати, а, головне, безплатно отримувати медичні послуги, але якщо дія CUAET припиниться, то на наступний день ми станемо нелегалами без ніяких прав у Канаді. Оскільки вже тоді розпочалися конфлікти зятя з роботодавцями й він нам весь час розповідав про те, як важко йому працювати, то ставало все більш зрозуміло, що, певне, у зятя нічого не вийде в Канаді й нам не варто витрачати гроші на отримання потрібних документів.
Усі поради тим, хто хоче жити в Канади, зводяться до того, що потрібно знати англійську мову і мати спеціальність, яка потрібна цій країні. Зять щотижня в Україні 8 років ходив на заняття з вивчення англійської мови й нині вільно нею розмовляє, що врятувало сім'ю від ще більших злиднів в Канаді та дало можливість працювати не лише на найважчих роботах. Це велика удача, що зять має здібності до вивчення іноземних мов. Багато іммігрантів з поганим знанням англійської, але на це тут ніхто не звертає уваги. Чимало людей, особливо, старшого віку, живуть десятиліттями в Канаді й майже не знають мови, бо не здатні її вивчити, або знання англійської дуже низького рівня і це вершина їхніх лінгвістичних талантів. Лише посміхаються у відповідь, перепрошують та не розуміють, що їм говорять. Незнання мови в Канаді дуже заважає знайти роботу. Добре ще, що не потрібно складати екзамен з англійської мови під час імміграції в деякі віддалені депресивні регіони Канади та після 65 років.
Ще за кілька років до повномасштабного вторгнення зять невдало намагався іммігрувати в Канаду через роботу — знайшов роботодавця в Канаді, який колись ремонтував у нього телефон, але не підготувався до співбесіди, розхвилювався й налякав співробітників Посольстві Канади в України, які запідозрили брехню й відмовили йому в наданні візи. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, запрацювала тимчасова програма CUAET і потрапити в Канаду стало зовсім легко. Стіна майже нескінченних на роки розтягнутих перепон для імміграції обвалилася й гостинна Канада розкрила широкі гостинні обійми для свого великого шанувальника. Перед очима зятя відразу закрутився калейдоскоп з гір готівки, розкішних маєтків, дорогущих костюмів, шикарних лімузинів, гарних лакеїв і блискучих хмарочосів. Нині зять вже сповна насолодився здійсненням своєї мрії жити в Північній Америці. Рідні завжди були проти Канади, бо знали характер зятя і те, що він за все життя ні дня фізично не працював, тож розуміли, що у нього нічого не вийде. Шкільна подруга моєї дружини проживає в Торонто і працює прибиральницею де тільки може, і ще до повномасштабного вторгнення розповідала, як нелегко виживати в Канаді, особливо в останні роки, та як тяжко бути чорноробом, коли не маєш ніякої професії, яка високо оплачується в цій країні. Єдине, що розповіла хорошого про Канаду: по вулицях і біля будинків бігають білочки і єнотики. Проте рідні поважали вибір зятя і його багаторічну мрію потрапити на іншу планету під назвою Канада, якою зять був просто зачарований і марив нею. Багато людей, спостерігаючи, що зять робить одні й ті самі помилки, по своїй простоті та наївності хочуть дати йому поради, на які відповідає ненавистю, ображається на все життя і мстить як може. Коли хтось намагається дати йому пораду, то він це сприймає, як образу і думає, що порадник має сумнів щодо його розуму. Найбільше ненавидить рідну бабусю, яка любить допомагати людям і давала поради внуку. Перші кілька місяців зять сам перебував у Канаді і ми та його рідні у глибині душі до останнього дня перед відльотом за океан сподівалися, що відчує на собі, як там важко, та змінить своє рішення і ми поїдемо в якусь європейську країну, де нам щомісяця виплачуватимуть допомогу і пенсії, але зять ніколи не визнає своїх помилок і не скасовує власних рішень:
-Я сказав!
Замість того, щоб тверезо оцінити свої можливості в непростій країні, розібратися куди потрапив, щодня розповідав нам, як у Канаді легко та радісно й у нього не буде ніяких проблем, залишиться тут назавжди, невдовзі візьме кредит і купить будинок. Уміє гарно вливати у вуха. Коли ми з дружиною ще перебували в Польщі, а зять вже працював у Канаді, то він переконував нас, що в Канаді ми, як пенсіонери, отримуватимемо пенсії та нам дадуть безплатне соціальне житло, але, як виявилося пізніше, пенсії тут платять лише громадянам Канади, а на соціальне житло величезні черги і його дають тим, хто прожив не менше 10 років у країні. Я й досі не знаю чи зять нас спеціально обманював, щоб ми з більшою охотою летіли через океан, чи йому хтось наплів таких дурниць про наше світле майбутнє в Канаді. Як і багато канадців, за 3 тисячі доларів на рік зять найняв адвоката у Канаді. Про що зять з ним говорить? Яка йому користь від юриста, крім хвастощів перед тими, хто живе в Україні, що має такого дорого адвоката? Чому не уточнив у адвоката хоч про наші пенсії та житло? Я тоді і подумати не міг, що нині зять говоритиме мені:
-Збирай валізи, я відвезу тебе в аеропорт.
А моїй дружині:
-Я так більше не можу. Нам потрібно роз'їхатися.
Тож три роки тому зять кинув усі сили на те, щоб продавити своє рішення і зламати опір та щоб його було зверху. У розумінні зятя керівник – це той, хто через коліно ламає людей. Переїзд до Канади родини, яка вся була проти, став для зятя справою честі. Зять переміг і нині йому дуже важко, але його й досі неможливо переконати, що було б набагато легше всім, аби ми чекали закінчення війни в якійсь країні Європи. Хоч і говорять про якийсь соціалізм у Канаді, та Канада не соціальна країна на відміну від країн Європи, де українські біженці іноді отримують місячну допомогу та ще й безплатне соціальне житло. Племінниця моєї дружини поїхала в Ірландію і 2 роки отримувала по 1 тисячі доларів щомісячної допомоги та безплатно проживала в готелі, а потім і в ірландців та ще й ухитрялася непогано підробляти та відпочивати в цій країні. Нашим знайомим видали безплатне соціальне житло в Німеччині й теж виплачують щомісячну допомогу. Знайомі розповідали, що чимало румун, особливо, ті, хто проживає поблизу кордону з Буковиною, мають українські паспорти, тож в Німеччині теж отримують виплати як українські біженці. Коли не брати до уваги колишні соціалістичні країни, то європейці вже давно не іммігрують до Канади, бо вважають життя вдома не гіршим, а то й кращим.
Зять не любить коли йому щось радять, бо розцінює це як сумнів у його безмежних можливостях, але сам любить давати поради й вчити приятелів і знайомих, як їм краще влаштувати їхнє життя, та ніхто крім його сім'ї не виконує тих його порад і поки що від його життєвої мудрості можемо постраждати лише ми. Тепер я розумію, що всі його поради дуже схожі на безвідповідальність і легковажність та взяті з книг чи Інтернету.