Багато штучних бар'єрів. Якщо корупції в Канаді й немає, то її компенсує жахлива шалена бюрократія: ми тимчасово перебуваємо в Канаді, але майже щотижня отримуємо якісь паперові листи від влади. Чув я балачки й про мафію в Канаді, зокрема, начебто, про італійську, яка, будує дороги в цій країні. На відміну від України канадська влада та й банки обожнюють надсилати громадянам паперові листи, а то й телефонувати. Інші канадці кажуть, що таке дуже дороге життя в Канаді не від корупції верхів, а від непрофесіоналізму тих, хто керує країною. Мовляв, ті, хто приймає доленосні рішення, поставлені великим капіталом, який усім рулює у Канаді. А канадський бухгалтер пояснив, що чим вище ціни на нерухомість, тим більше податків отримує держава й на цьому тримається бюджет країни. Куди діваються величезні доходи від цієї багатющої економіки? Усе одно дуже дивно, що в Канаді не будують лікарень, шкіл, дешеве житло. Сучасні технології дозволяють швидко за якихось кілька місяців збудувати цілі містечка з будиночків з опаленням і всіма головними зручностями вартість кілька десятків, а то й тисяч доларів. Не розумію що заважає. А як багато людей мотається по Канаді в пошуках кращої роботи та дешевшого житла!
Коли телефонуєте, особливо, в державні установи, то можете годинами вислуховувати магнітофонні записи з проханням почекати. Це вже стиль життя, тому канадці знають, що буде швидше, коли приїдуть в установу та все дізнаються. Хоча коли приїдете, то вам можуть порадити телефонувати на "гарячу лінію".
Я чув скарги на повільний сервіс в Канаді, але повсюди, де отримував державні послуги, то з таким не стикався. Сфера обслуговування в Канаді працює набагато гірше, ніж в Україні. Завжди якісь проблеми й довгі очікування з доставляннями, ремонтами, банківськими послугами. Канадці пояснюють це тим, що симпатичні привітні іммігранти зайняли майже всі місця в цій сфері й привезли з собою свої традиції все робити сяк – так, але ввічливо і з посмішкою. Дехто навіть жартує, що коли так продовжуватиметься, то є загроза, що Канада стане країною третього світу.
Я так і не зрозумів чому в Канаді не поспішають вирішувати не такі вже й складні штучні проблеми, як захмарні ціни на нерухомість і оренду житла; чому Канада не може побудувати достатньо житла, набудувати достатньо шкіл і дитсадків, щоб ті не були перевантажені та не мали стількох відмов батькам влаштувати до них свою дитину? Моєму онуку вже потрібні ігри під керівництвом педагогів, якісь заняття для розвитку, але це все дорого, доларів по 500, і багато канадців майже нікуди не водять своїх дітей перед дитсадком і школою. З дитсадками, як і зі школами, в Канаді великі проблеми: немає місць, щоб влаштувати дитину, повсюди великі черги, в різних провінціях ціни різні, але в середньому за дитсадок потрібно платити від 700 до кількох тисяч доларів на місяць. Майже ніде в дитсадках дітей не годують і часто малюків потрібно забирати о 15 годині. Можна зменшити оплату, коли дитину возити в дитсадок не щодня чи на неповний день. Таке враження, що чиновники забули про дитсадки та школи, бо занадто захопилися вигадуванням різних програм. Наприклад, тільки щодо імміграції в Канаду існує 120 програм, серед яких програми й провінцій і, навіть, міст, яким потрібні спеціалісти з – за кордону. Майже всі діти ходять до державних шкіл, за які не треба платити. Приватних платних шкіл дуже мало. Дружина колишнього боса моєї доньки за пришвидшеною процедурою отримала канадський паспорт та місце викладача французької мови у приватній школі Торонто, бо в Канаді катастрофічно не вистачає педагогів і медичних працівників, які тікають до США, де їм платять значно більше. Українців, часом, дивує бажання дітей іти до канадських шкіл: малюки там би й жили, аби можна. У школах дітей готують до життя і навчають, як поводитися в побуті, в сім'ї, з людьми довкола; діти мають уроки фінансової грамотності, статевого розвитку; учнів не переобтяжують знаннями, як в Україні; ніякої політизації. В Канаді в початкових класах на учнів немає ніякого навантаження, їм не задають домашніх завдань, на канікулах діти скучають за школою, найбільше навантаження на учнів в останніх класах. Деякі батьки не дуже задоволені, що з їх дітьми навчаються діти зі складними аутичними розладами, але такі правила в Канаді.
Одна з переваг Європи – платні медпослуги: платиш – і отримуєш допомогу без черги. У Канаді й такого немає. І це велика перевага Канади, але й, певна, проблема. Багато іммігрантів приїхали сюди та врятували собі життя, коли їм зробили операції, які або фантастично дорогі в їх країнах, або, взагалі, не роблять. Платна лише стоматологія, офтальмологія, фізіотерапія. Через те, що медиків не вистачає в Канаді, мене налякали, що приймання до лікаря потрібно чекати місяцями, а платних лікарів немає. В Україні я звик, що зранку зателефонував і після обіду вже сиджу в лікаря. Дехто з українців каже, що канадська медицина відсталіша за українську, але я думаю, що це не так. Та я такого і не відчував: прийшов до сімейного лікаря і в порядку живої черги за годину потрапив на приймання. Хоча, коли мій внук загнав малесеньку скалку в палець, то на станції швидкої допомоги ми чекали кілька годин, доки потрапили до лікаря, який швидко провів операцію й усунув небезпеку, а коли захворів малюк і ми не могли збити йому високу температуру, то викликали швидку, після чого нам півдня періодично телефонували зі швидкої й цікавляться станом справ та обіцяли, от – от, приїхати, сподіваючись, що приїзд не знадобиться. У великій черзі страждальців на станції швидкої допомоги можна побачити, що дехто з них взяв з собою подушки та пледи, бо знає, що чекати зустрічі з лікарем доведеться довго, а то й терпіти біль, бо пацієнтів приймають у міру загрози для їх здоров'я: в першу чергу вибирають тих, хто потребує термінової допомоги. Щоб пришвидшити приймання деякі пацієнти кричать на все горло і стогнуть, тож їх теж обслуговують в першу чергу, щоб не лякали до смерті чергу та не подавали поганого прикладу. Коли дійсно існує загроза вашому здоров'ю, то зроблять все, щоб не дати вам померти без ніяких черг і очікувань. Я приїздив у швидку з маленьким розкладним стільчиком, бо стільців у приймальному відділенні на всіх не вистачає. Огляди лікарів — спеціалістів мені призначали за тиждень чи два. На відміну від України тут безплатно роблять складні операції, хоч на них, кажуть, можна чекати кілька років і сотні людей помирають, не дочекавшись тих операцій. Іммігранти розповідали, що у себе на батьківщині їхнім рідним, взагалі, не змогли б зробити операції такої складності, як на серці чи на нирках. В Україні ціни на деякі ліки для пенсіонерів недосяжні, а тут теж безплатно. Купити ліки без рецепта неможливо. Українці просять, щоб їм вислали ліки їхні знайомі з України. Ліки ховають серед речей у посилках, бо таке пересилання заборонене. Коли потрібні були антибіотики, то моя землячка замовила їх онлайн з ветеринарної аптеки в Україні. Для тварин використовують ті самі антибіотики, що й для людей. Українці завжди знайдуть вихід зі становища. Канадці та іммігранти цінують, що сплата щомісячно кілька сотень доларів за медичну страховку покриває дороге лікування й операції, але з медициною у Канаді теж є проблеми. Кажуть, потрібно мати особисті відносини з медиками, щоб швидко потрапити до лікаря. Щоб довго не чекати десятки тисяч канадців їздять за медичною допомогою в інші країни та перелітають океан, щоб зекономити на стоматології, бо на зуби ціни в Канаді захмарні. Аби полікувати зуби чи виготовити протези, поставити імпланти Канаді їздять у США, бо там дешевше, або навіть літають через океан і все одно економлять, коли не користуються вітчизняною стоматологією. За те, що не прийшла з дитиною на призначене їй приймання до лікаря в Канаді знайома заплатила штраф 40 доларів. Кажуть, до деяких лікарів маєш платити штраф 100 доларів лише за запізнення на приймання.
Ліси, озера, гори, океани та й уся природа Канади зачаровує, таке враження, наче опинився в казці чи в кіно. У Канаді я вдосталь надивився на зайців, бурундуків, скунсів, білочок, качок, гусей, які не бояться людей і нерідко з'являються біля будинків. Бачив я і веселих бобрів, вдячних за порятунок єнотів і славнозвісних диких канадських гусаків, за образу яких штраф 5 тисяч. Природа чудова, а от з кліматом в окремих провінціях проблеми. Не додають радісного настрою запах лісових пожеж; по пів року жорстокої зими або щоденних дощів, люди не бачать сонця; може випасти снігу майже в людський зріст; від вітрів, що пронизують до кісток, вітрів не врятує ні хороший одяг, ні термобілизна; дістають кляті комарі… Клімат Канади зі стрибанням погоди – то проблема для людей, чутливих до змін погоди, гіпертоніків, метеозалежних. Канадський родич моєї дружини багато років не їздить до рідної сестри в північну провінцію, бо там дуже холодно: влітку температура не підійматися вище 17 градусів, а взимку падає і до 40. Жити можна і на Північному полюсі, але навіщо? В районі Торонто майже не випадає сніг й природа така, як в Україні. За 3 роки я лише 5 разів брав до рук снігову лопату. У Торонто погода така сама, як і в Києві. Та й природа довкола цих міст майже однакова.
У мене таке враження, що в Канаді ніхто не займається економікою.