Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада.
Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок:
"І серце б'ється, ніби птах…"
Скільки вже цих птахів билося біля серця?!
Н. закреслив "ніби птах" і замислився.
А якщо такий варіант:
"І серце б'ється тихо — швах!"?..