Олександр Салтан

Мене звати Олександр Салтан, народився у Києві. Перший свій вірш написав у 15 років. Я пишу, бо відчуваю, що мушу це робити — навіть тоді, коли світ мовчить у відповідь. Я не можу спокійно дивитися на речі, які роблять людину нещасною чи байдужою, тому намагаюся через поезію пробуджувати відчуття — навіть найменше, але щире. Я творча людина, і серед усього, що пробував, найближче мені — поезія. Вірші для мене як маленькі теплі речі: когось вони веселять, когось підтримують, а для когось просто стають близькими.

Твори

"І що?"

Усі камери сліпі,
Що вони знімають?
Кожен мікрофон глухий.
Світлофор не вкаже,
Машини ніколи немає.

Яка частина життя є на фото?..

Читати повністю →

Всі ми капітани...

Всі ми капітани,
Вільні люди, прикуті до ніг.
Неважливо, які капітали
Ми просочимо у човни.
Хвилі – діти, їм байдуже,
Асфальтні хвилі
Б'ються об металеві борти...

Читати повністю →

Навколо стільки речей...

Навколо стільки речей,
Солодко зв'язують руки.
Невпинна праця їх запече,
Робота у роті мов цукор.
Зміні кінець, бувай!
Займуся інакшим, задухо.
Легко вільна душа
Намалює із ворога друга...

Читати повністю →