Завантаження

Тарас Шевченко, На вічну пам’ять Котляревському (скорочено)

Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину;
На калині одиноке
Гніздечко гойдає,—
А де ж дівся соловейко?..

Читати скорочено за 4 хвилини →