Завантаження

Тарас Шевченко, Іван Підкова (стисло)

Було колись в Україні, що запорожці панували, добуваючи славу та свободу. Тепер минули ті часи, тільки вітер нишком у полі з вітром говорить про волю.
Було колись добре жити на Вкраїні, згадаєш — і серце спочине.
Чорна хмара вкриває небо й сонце. Синє море звірюкою стогне і виє. Козаки на байдаках виходять у море погуляти. Хвилі кругом як ті гори, а козакам того тільки й треба, пливуть собі та співають. Попереду отаман веде, куди знає. Закрутив чорні вуса, підняв шапку — човни стали...

Читати скорочено менше, ніж за хвилину →
загрузка...