Діамантовий берег
Іван Сенченко
Стислий скорочений переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 1
Пилип любив археологію. Мав великий ножик і перо з курки, якими робив розкопки. Знаходив прості речі, які відразу й знищував. Його знахідки подобались другові Хомі.
Літнього ранку Пилип зустрів Хому біля ковбані, налитої дощем. Там було повно жаб, і хлопці вирішили покуштувати їх. Вдома у Пилипа засмажили жаб, і навіть бабу Пилипову пригостили. Та раптом з'явився тато Пилипа, сварився, що хлопці перевели усіх голубів. Тому хлопці призналися, що це жаби. Вернулися до ковбані, де сидів Тимофій. Він дав бритву свого батька сусідському хлопцеві, і той порізав палець. Тимофія отримав від батька прочухана. З'явився тут і Куприк, котрий мріяв стати матросом, але був низьким. Куприк поламав пружинні терези, бо підтягався на них. Батько так вибив його, що не міг сісти. Тут прибіг Женька і сказав, що вчитель Григорій Савич збирає екскурсію. Женька теж отримав від мами віником, бо коли мама казала щось робити, Женька огризався, чому все до нього "Женько те, Женько се". Так що всі хлопці хотіли чкурнути кудись з села.
Розділ 2
Григорій Савич любив книги, кіно, театр, грав роль Мартина Борулі з однойменної п'єси Тобілевича. Поважав столярську й слюсарську справи, ремонтував парти і стільці. Коли на уроці заходив у клас, учні сиділи так, неначе їх і не було. Вчитель жив на квартирі, хазяйка якої натякала йому одружитися з її дочкою. Дочку звали Ієреміада. Вона була вродлива, мала 19 років, училася на кулінара. Григорій був закоханий у неї, але не признавався. Коли Ієреміада мала приїхати додому, вчитель вирішив піти в експедицію.
Про все, що діялося, нічого не знала Оля. Вона мала товстеньке личко, щоки завжди червоні, очі блискотіли. Дівчата дружили з нею. Вона любила читати Майна Ріда, Юрія Смолича, Джека Лондона, Миколу Трублаїні. Олю налаяла мама, бо молодша сестра Олі – Галька, впала з канату. На ньому мала висіти білизна, але Оля вчепила канат внизу і пробувала стати канатоходцем.
Оля з хлопцями побігли до Григорія Савича, щоб спитати, чи правда про екскурсію. Вчитель саме ладнав класну дошку, яку поламали Хома і Люся. Вчитель нарахував п'ятеро хлопців і шосту Олю. Ще піде Люся. А ще в похід візьмуть віслюка Явтуха і вовкодава Білана.
- Діамантовий берег (повний текст) ▲ читається трохи більше, ніж за один вечір
- Діамантовий берег (скорочено) ▲ читається приблизно за півтори години
Хлопці і Оля знали про приїзд Ієреміади, але хлопців це не цікавило, а Оля лише подумала, що не віддасть Ієреміаді свого вчителя.
Такі події відбувалися в селі Новопшеничному.
Працюючи над маршрутом подорожі, Григорій Савич знайшов на карті такий район України, де в одному місці зійшлися три зони: Степ, Лісостеп і Полісся. Багато мільйонів років тому тут були височенні гори. Ці гори згодом вивітрились, від них залишилася тільки кам'яна підошва, яку вчені назвали Українським кристалічним щитом. Іноді він вибивається на поверхню над рівнинами. Один з таких виходів Кристалічного щита припав саме на ту точку, де зустрілися три зони. Це все Григорій Савич розповів своїм учням.
Розділ 3
Вчитель і учні вирушили в експедицію. Віслюк Явтух ніс кошики. Коли експедиція отаборилася, і всі розпочали готуватися до вечері, Явтух, збувшися своєї поклажі, поліз в пшеницю.Та до нього підбіг Білан – величезний вовкодав, який схопив віслюка за вухо, виштовхуючи з пшениці на стежку. Хлопці дивувалися розумові собаки.
Женька робив записи в експедиційному журналі. З деяких записів сміялася Люся. Вона була довгонога, мала на собі червоне в білий горошок плаття, з прямокутним вирізом для шиї. Ніс був облізлий, хоч і не так, як у Пилипа та Хоми. Ноги загорілі, аж коричневі. Ходила вона боса, сандалії ж носила в рюкзаку. Руки мала тонюсінькі, чіпкі. Ними дряпала хлопців. Люся пожартувала й з Пилипа, який нищив свої археологічні знахідки.
Розділ 4
Пилип і Хома були сердиті на Люсю за те, що вона вискакує, що завжди хоче бути попереду, та ще й з-за спини Григорія Савича язика показує. Хлопці сміялися з того, що Люся мріяла стати актрисою. Пилип бачив у ній тільки облізлий ніс і чекав нічного чергування, щоб Люся налякалася.
Згідно з жеребком, Пилипові випало вартувати з Люсею. Ніч була темна. Дівчина сказала, що їй страшно і трималася біля Пилипа. В багаття Люся кинула картоплин. Пилип заснув. А коли прокинувся, Люся віддала йому всю картоплю, сказавши, що сама вже поїла.
Розділ 5
Костя і Сашко працювали на експериментальній ділянці разом з агрономом Хрисанфом Івановичем. Вирощували огірки, жили у курені. Їсти привозила їм Люба. Жив з ними ще вовкодав, теж Білан (був молодшим від експедиційного Балана).
Одного разу хлопці рушили у Петрів байрак. Там можна було натрапити на лісову пташку, на вужа, навіть на гадюку, тут можна побродити по струмочку, побачити сліди лисиці й вовка. На високому дубі побачили гніздо кібця. Та коли Кость вже виліз і взяв пташеня, виявилось, що він в одних трусах і не має куди його покласти. Зліз без пташок.
У курені Кость і Сашко почули по радіо про експедицію новошпеничанських хлопців та дівчат. Хлопці вирішили піти їм на зустріч, бо знали усіх тих хлопців, було цікаво подивитись на зустріч двох Біланів.
Розділ 6
З самого ранку Пилип і Хома заклалися, хто більше назбирає різних болтів, гвинтів, гайок. Куприк чимчикував поруч Женьки. Тимофієві було ліньки щось думати і щось робити. Оля й Люся збирали квіти. Явтух ув'язався за Тимофієм. Білан ішов за лівою ногою Григорія Савича.
Григорій Савич думав про експедицію: Женька вродився неслухняний, Тимофій ще гірший – мало чим цікавився і хоч любив дарувати, так не своє. Люсю Григорій Савич любив, бо була спритна і ніколи ні на кого не скаржилася. Оля зворушувала його своєю несокрушимістю. Згодом думки вчителя перейшли на Ієреміаду.
В цей час Ієреміада була вдома. І на зло вчителеві гуляла з Олегом Кучерявим. Олег запропонував поїхати мотоциклом у райцентр на виставу. І прикрасив свій мотоцикл квітами.
А учитель в цей час ішов за своєю експедицією. Раптом по дорозі промчав мотоцикл з Олегом та Ієреміадою. Мотоцикл зупинився. І коли Ієреміада побачила Григорія – високого, стрункого, з красиво піднятою головою, почуття захопили її. Губи в Ієреміади були теплі, ніжні, пахтіло від неї гарними духами, все на ній було біле, ясне. І очі сині-сині.
Оля боялася за вчителя. Дівчина здогадалася, що в неділю у Білій Криниці Ієреміада їх наздожене. Але Оля не допустить цього!
Розділ 7
На привалі треба було розвести вогонь. Люся і Пилип кинулись бігти до сухого терника. Пилип з усіх хлопців бігав найкраще, але люся наздогнала його. І коли прибігла, Пилип вперше помітив, що все у Люсі незвичайне: і червоне платтячко з прямокутним вирізом для шиї, і тонкі руки, і довгі ноги, і карі очі, великі й дуже гарні. Від цього серце у Пилипа якось по-особливому закалатало. Пилип підрізав пальця, а Люся відірвала поділ свого плаття і перев'язала рану. Вчинок вразив Пилипа.
Тепер у поглядах на Люсю в Пилипа сталася глибока зміна. Як і раніше, Пилип ішов у парі з Хомою, але все частіше у нього зринало бажання зірвати пучок степових сокирок і подарувати Люсі.
Пилип тепер мріяв золотий меч і діамант знайти для Люсі.
Розділ 8
Сьогодні зона Лісостепу перейшла в Степ. Для Женьки це було незвичайно, а він любив усе незвичайне: демонстрації, театральні вистави, затемнення сонця
Серед дороги трапилася лисинка. Женька й Куприк змагалися, хто далі стрибне. Виграв Куприк. В цей час Явтух витяг з кишені Тимофія коржики, які впали на землю. Ці коржики Тимофій не показував нікому, збрехавши, що мама нічого йому з дому не дала. Григорій Савич говорив про егоїзм, чистоту товариських взаємин, щиру дружбу, але Тимофія це не хвилювало.
Григорій Савич переживав, який же він учитель, коли на його слова Тимофій і вухом не повів? Вчитель відчув себе таким безсилим, нещасним, що навіть подумав змінити професію.
Пилип підбіг до Люсі. Вони почали співати. Пилип так тішився, що у рот йому залетів метелик. В роті сильно запекло, Пилип подумав, що помирає.
Розділ 9
Ночувала експедиція на межі Степу і Лісостепу. Дорогою мандрівники відпочили біля кринички.
Куприк наздогнав Олю і взявся розповідати, що Хома і Пилип такі сильні і спритні, бо їдять жаб. Оля повірила і побігла розповісти про це Люсі.
У Куприка було гарне, свіже обличчя, але він вважав, що Пилип і Хома більш гінкі, шовковисті і рум'яні. Отак народилися жабоїдські думки у Куприка.
До полудня Лісостеп зник. Ішли по неоглядному Степу, а попереду вже було Полісся. Женька і Куприк побилися. Взагалі, Женька не любить битися, тому розплакався.
Григорій Савич думав про Олю. Минулого року Оля несподівано розв'язала складну задачу Лева Толстого, а деколи не могла відповісти на просте питання. Вчителеві було цікаво, якою стане Оля через п'ять, десять, п'ятнадцять років.
Стислий скорочений переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Розділ 10
Дорога розчахувалася надвоє. Одна вела у село Біла Криниця. Та Оля запалила Пилипа, Хому, Люсю і Куприка ідеєю не іти в Білу Криницю, куди обов'язково приїде Ієреміада. Щодо Куприка, то він мріяв пробратися туди, де багато жаб. Маршрут змінили.
Лише Тимофієві новий маршрут не дуже подобався: кому охота брьохати по коліна у воді?
Ієреміада ж примчала на попутній машині в Білу Криницю і проблукала там до самого вечора, шукаючи Григорія Савича. Вночі в Ієреміади боліло серце, вона не могла заснути і промучилася до ранку. А зранку її прийняли роботу в колгоспну кухню. На кухні працювала баба Галущиха. Вона варила дуже смачні борщі. Та Ієреміада не ставала впоперек бабі і пильно дослухалася. Та трактористи Петро і Семен запропонували влаштувати змагання між Немидорою Харлампіївною та Ієреміадою, хто зварить кращий борщ.
Розділ 11
Болото розстилалося безмежне. Дорога йшла через ліси й озера.
Експедиція пробиралася в глиб Полісся. Одного разу Білан заліз у воду, а всі його блохи опинилися на Тимофієві. Зрештою хлопець кинувся у воду, хоч було шкода цукерок в кишенях, які він теж від усіх приховував. Сухі цукерки були гарненькі. А мокрі пускали патьоки, на котрі сідали мухи. До того ж, Тимофій ненароком проковтнув жука.
Оля втратила напрям, завела кудись експедицію.