Степан Процюк — Марійка і Костик (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Степан Процюк

Марійка і Костик

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

1

Костик хвилювався: за кілька днів перше вересня – і він побачить Марійку. Хвилювався, чи батьки не перевили її в іншу школу, чи не виїхала зі Старомихайлівки. Дівчина не мала мобільного, тому одного разу зателефонував на домашній. Підніс батько, Костикові вдалося не представитись.

Уявляв, що зустрілися б біля кінотеатру, з'їли б морозива, сказав би, що думав про неї кожен день. Вона навіть снилася йому. Одного разу снилося, що вони на бенкеті, зовсім дорослі. Сон закінчився, коли хотів розповісти про свої почуття.

Парк видавався йому найкращим місцем для побачення, бо колись один багатий і закоханий поміщик облаштував цей парк на честь своєї коханої.

Марійка вже давно приїхала зі свого пластунського табору. Про це сказав Микола – найкращий друг і найкращий футболіст серед їхніх однокласників.,

Але футбол зараз Костика цікавить якнайменше.

2

Мама Костика працює вчителькою молодших класів. Батько – шофер таксі. Він також вчився разом із мамою, але на фізкультурному факультеті. Тато був атлетом – метальником молота. Але колись не виграв престижне змагання, і ще дотепер згадує про несправедливість суддів. Мовляв, треба було так, щоб виграв інший. Коли народився Кость і сестричка Діана, тато покинув роботу вчителя фізкультури, їздив за кордон працювати. Потім вони побудували хату. Тоді Костик думав: "А чого з тих країн, куди їхав тато заробити грошей, ніхто не їде працювати до нас, в Україну, у Старомихайлівку?".

Дивіться також

Сьогодні, коли хлопці купалися, Едик, батько якого працює якимось директором, сказав, що Костеві родичі бідні, бо він не має навіть мобільного. Кость дав Едикові щигля. І вони почали битися. Хоч Едик ходить на джіу-джитсу, все одно отримав від Костика.

Після того Костик пів дня думав, вирішив зайнятися спортом. Попросив батька записати його на джіу-джитсу. Батько взяв обіцянку у сина, що за рік мають бути серйозні успіхи.

3

Костик побачив Марійку на лінійці до Свята першого вересня. Директор у новенькому костюмі й краватці вітав школярів із початком нового навчального року і перелічував, що обов'язки учнів.

Захоплення Марійкою почалося наприкінці травня, коли вони проходили практику: Марійчин клас і його пололи разом бур'яни. Після виконаної роботи розпочався футбол. Дівчата грати не хотіли. Але дивилися. Костика цікавили на рік молодші. Особливо уважною була чорнява, з витонченими рисами обличчя, мовби над її красою попрацювало кілька десятків скульпторів.

Костеві щастило у грі, бо вдалося забити аж два голи. Марійка, на відміну від інших дівчат, уважно спостерігала. Але йому тоді не вдалося поговорити з Марією. Він так і не познайомився з нею.

Коли святкова частина на лінійці закінчилася, всі пішли до класів. Костик не хотів іти під клас Марійки – 7-Б. Хотів обміркувати, як підійти до дівчини

4

Розпочався навчальний рік. Стільки клопотів, та Костик упорається з усім. Сьогодні він знайде дівчину під час великої перерви.

На великій перерві Костик наважується і заглядає у двері 7-Б. Її немає. Знайомий хлопець з Марійчиного класу каже, що Марійку мама відпросила якраз на цей урок, а потім вона прийде.

Ще один урок тривав вічність. Знову добродій із 8-А опиняється біля дверей 7-Б.

Якби Костик був головою журі конкурсу "Міс Старомихайлівка", а ще ліпше "Міс Україна", він без роздумів віддав би Марійці перше місце. Точена голова і шия, якесь особливе, якесь його лице, ніби він бачив цей лик Мадонни-Марії у глибоких снах.

Костик привітався до дівчини, сказав, що хоче поговорити. І на запитання: "Про що?", раптом випалив: "Про любов!".

Марійка уважно глянула на нього, неначе все на світі стало моє: лани, гаї, сади [цитата з Т. Шевченка "Мені тринадцятий минало"] – і, нічого не відповівши, швидко зачинила за собою двері 7-Б. Розпочинався наступний урок.

5

Вона теж запам'ятала Костя після тієї практики. Дівчина звернула увагу на його обличчя. Воно світилося. Після того вона згадувала Костя.

Коли у пластунському таборі хлопці грали футбол, перед Марійкою кілька разів стояло Костеве обличчя. Одного разу Кость навіть снився їй: ніби вони пішли на танці, великий зал, і вона десь загубила свою ліву туфельку, їй хочеться плакати. І тут до неї підходить Кость, гарний такий, у темно-синьому костюмі з метеликом, і вручає їй загублену туфельку.

Марійка була доброю спортсменкою. Добре стрибала у висоту. любила бігати, навіть грати у футбол. Побут у пластунському таборі їй сподобався: певна жорсткість дисципліни, вечірні вогнища, патріотичні пісні з ліричним присмаком.

Марійчин батько часто їздив у Росію на заробітки. У Марійки ще була на три роки молодша сестричка Орися. Марійка дивувалася дорослим, які так часто думали про гроші. Сказав же Господь: "Будьте, як птахи небесні, що не сіють і не жнуть". Чому тато не працює на своїй землі? Вона ніколи не зможе збагнути цього дивного світу дорослих.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

6

Після того, як Марійка нічого не відповіла Костику, він не пам'ятав навіть, який був урок.

Цікаво було, як би він зреагував, якби до нього під час однієї прекрасної перерви підбігла якась однокласниця чи трохи молодша школярка і сказала, що хоче поговорити про любов.

Може, Марійка має якогось старшого хлопця. А може, вона зраділа, бо теж ціле літо чекала на його слова і здогадувалася, хто телефонував до неї. Костикові роздуми нічого не прояснили. Повільно наростала тривога.

7

А шкільні будні текли як зазвичай: іноді цікавіше, деколи надто сіро. Адже вчителі також різні: одні цікавіше розповідають премудрощі власного предмету, інші – так, мовби несуть важкий мішок цегли чи цементу.

Сьогодні Кость не підготував уроки і його спитали. Але вчителька географії Галина Дмитрівна лише попросила його підготувати урок наступного разу. Він справді не міг підготувати уроки на сьогодні. Адже вчора у коридорі наткнувся на Марійку. І вони домовилися зустрітися завтра о 15.00 біля входу до парку.

А тепер скажіть, чи ви б, опинившися на Костиковому місці, підготували географію для завтрашнього уроку?

8

Якраз сьогодні мав відбутися важливий футбольний матч між восьмикласниками-А і восьмикласниками-Б. Починають о 16.00. Костик сказав хлопцям, що не прийде.

Здається, що до 15.00 минуло три-чотири місяці. Час тягнувся повільно. Вхід до парку Костикові видавався якимось урочистішим і значимішим. Хлопець мав годинник і дивився, як минуло 5, 10 хвилин. Марійки не було. Коли минуло 20 хвилин, Костик хотів уже йти. Та раптом побачив Марійку, що прудко й захекано наближалася.

9

Марійка теж хвилювалася, погано спала, снилися сірі вовки, що дзьобають разом із білими голубами якісь зернятка у парку. Боялася, що Костик просто хоче розпитати про пластунів і все.

На уроках Марійка з жахом подумала, що вона забула свою косметичку. Тому після уроків побігла додому. А з дому уже запізнилася на побачення.

Вона всю дорогу від дому до парку бігла. Але про це ніхто не повинен знати. Особливо він.

10

Марійка вибачилась, що спізнилася. Запала ніякова мовчанка. Урешті Кость і Марійка зачепилися за якісь слова і шкільні пригоди, обговорення спільних учителів. Обидвом хотілося сказати, що думали одне про одного.

Пішли їсти морозиво. Розходитися не хотілося. Амулет Амура уже почав окреслювати навколо нової пари своє дивовижне коло.

Після морозива Марійка і Кость довго походжали парком. Так довго, що наставала ніч. Костик сказав, що хотів би завжди бути поруч з Марійкою. Марійка почервоніла. Та й Кость промовляв ці слова, соромлячись глянути на дівчину.

Він провів її додому. Домовилися, що днями зустрінуться знову.

11

Марійчина мама була зла, бо Марійка мала їй допомогти на земельній ділянці. Мама навіть відпросилася раніше з роботи. Марійка нічого не знала, бо зранку мама не казала нічого. А мама просто не знала, чи вдасться відпроситися. Марійка збрехала, що гуляла зі Світланою і Ліною. Мама передзвонила до батьків Світлани. Після цього сказала, що ще рано дівувати, волочитися з ким попало.

Марійка образилася і не розмовляла з матір'ю два дні. Думки про Костя виринали мимовільно. Вона навіть раніше не підозрювала, що можна про когось думати, навіть коли цього не бажаєш.

Учора не бачила його в школі.

12

Костик дізнався, що тоді, коли бачився з Марійкою, хлопці програли 1:4. Матч справді був відповідальний, чемпіонат школи. Хлопці вважали, що Костик підвів команду.

Післязавтра мав відбутися матч із 9-А. Навіть Микола, найкращий друг, сказав Костику: "Не приходь, що нам втрачати!".

Костик боявся зустрічі з Марійкою, щоб вона часом не запропонувала зустрітися у день матчу. А коли вибіг на перерву, побачив Марійку. Вона хотіла зустрітись завтра. Костик не міг, бо ж матч. І сьогодні не міг, бо тренування. Післязавтра зустрітись не хотіла Марійка.

Марійка розвернулася і побігла. Костик побіг за нею, але Марійка вже зникла.

13

Марійка заплакала: вона посварилася через нього з мамою, а він… Але він такий гарний… таке чорне, із синюватим відтінком, волосся., такі карі-карі, такі очі… Було дуже самотньо і чомусь страшно… тому пішла до нього.

Дівчина згадала, як сварилися батьки, і мама питала тата, чи має когось іншого.

Коли мама прийшла з роботи, Марійка плакала і просила пробачення, що сказала мамі неправду. І розповіла про Костика. Мама не дорікала їй за Костя, лише просила бути обережнішою. Мама і дочка довго шепотіли щось на канапі.

Марійці після цього приснилося велике поле, чоловіки у халатах різної форми і різного кольору. І жінки, і дівчата відсутні. Усі чоловіки молоді, хоча є кілька трохи старших. Більша половина із них залицяється до Марійки. Вона очима шукає Костика. Але його ніде нема…

14

Костика охопив спонтанний розпач. Спершу він кинувся за Марією, але її ніде не було. Потім зупинився. Як же так? Як можна на рівному місці посваритися двом таким небайдужим одне до іншого?

Костика розбирала лють упереміш із образою. Якби вона знала, скільки він тоді натерпівся від хлопців.

Уночі снилося, що він летить у літаку, в якого раптом починають відвалюватися крила.

1 2

Дивіться також: