Мортіус, Соня і Фелікс залишились у кабіні, але вони врятувалися, бо в машині був люк. Тигриця з Тигрисиком припливли на порятунок. Поки погоня наближалась, вони встигли сховатись у кущах під високим берегом.
36
До Марка в Онисевій хаті прибіг песик Серденько і довів його до того місця, звідки почалась божевільна поїздка автомобілем. Марко рушив по слідах машини. Не встиг він пройти й кілометра, як зауважив на дорозі й у кущах аркушики однакового розміру. На них було написано про те, що принц Август повернувся.
37
Принц із Сиволапом були вже у Чарівному лісі. Тут вони зустріли переліток та їхнього Короля. Ельфи-перелітки збиралися у подорож. Король розповів, що його народ прийшов сюди зі світу, який війни зробили пустелею. Чотириста років минуло швидко, і тепер вони повинні переселитись до іншого місця, щоб не застигла кров у їхніх жилах. На прощання Король переліток сказав принцу, що на нього чекає людина, яку він ніколи не забував, але не сподівався побачити.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
38
На острові Серпень зустрів жінку, яка когось йому нагадувала. Її очі були дуже сумні, вона сказала хлопцеві, що чекала його. Коли він запитав, хто вона така, жінка спитала про його матір. Серпень відповів, що коли був малий, йому говорили, що мама перебралась до іншого світу. А потім він здогадався, що вона померла. Жінка сказала, що перейти до іншого світу – ще не означає померти. І вони пішли на Вежу.
39
Пором імператора досі не міг зрушити з місця. Виглядало на те, що Ріка дала час на роздуми. Якби він був молодшим, то зробив би усе, щоб розігнати туман і прорватись через Ріку, навіть ціною власного життя. Але зараз він підкликав особистого секретаря й наказав підготувати офіційне повідомлення, наприклад, щось про невідкладні справи, державну зраду, які змусили Імператора почекати з візитом до Королівства.
40
Олімпія розповідала Серпню, що доки їй не виповнилося 21 рік, вона нічого не знала про Королівство. Не могла туди потрапити через оті знаки на руці, родове прокляття. Усе почалось з того, що в сусідній квартирі поселились дві жінки, схожі на відьом. Матері Олімпії вони не сподобалися, але Олімпія трохи приятелювала з Гортензією. Якось стара перестрінула Олімпію на сходах і сказала: "Чекаєш прекрасного принца, який забере тебе в Королівство?" І гидко захихикала. Взимку Олімпія побачила на пустирі під деревом пораненого хлопця. На дереві сидів великий чорний птах, який кричав, наче вимагав, щоб вона пішла геть. Олімпія забрала пораненого додому, бо розуміла, що він з того племені, з якого походив її рід.
41
Мортіусу, Соні та Люцині вдалося знайти готель. Господиня, старша огрядна пані, злякалась дивних гостей, але попередила, що тут зупинились чиновники з Імперії, які поїхали до палацу і повернуться увечері. Після сніданку мандрівники повеселішали. Коли вони вийшли з готелю, вулиці були порожні. На бруківці були стрілки, які показували їм куди йти. Написи залишив їм Марко. Це було вогняне послання, тобто їх бачив лиш той, кому вони призначені. Незабаром вони опинились перед металевою брамою, за нею був сад, де чекав Марко.
42
Олімпія продовжила розповідь. Чорний птах – то був перевертень, а рани, нанесені злом, ніколи не загоюються, отрута діяла повільно. Олімпія вийшла заміж за того хлопця, його звали Даниїл, вони почали жити у Королівстві. Король, батько Даниїла, помер незадовго після їхнього прибуття. Олімпія знайшла собі подругу на ім'я Мелінда, майбутню матір Марка, яка стала дружиною Головного Архіваріуса. Весільним дарунком Даниїла була магічна "Енциклопедія Королівства". Олімпія намагалась бути хорошою королевою, але все одно почувала себе чужою. У короля почали траплятися дивні напади страху. Народився Серпень, хоч його справжнє ім'я – Август. Згодом почали з'являтися крутиголовці.
Кули Серпню було три місяці, король кудись поїхав без охорони. Олімпії довелося керувати цілою державою. На четвертий день Даниїл повернувся і зізнався, що втрачає над собою контроль через прокляту кров того чорного птаха. Але тепер у Граничному світі він сховав одну цінну річ і спокійний.
Одного літнього дня Олімпія вирішила прогулятись біля річки. А потім сіла в човен. Тільки хотіла відпливти від берега, як з'явився якийсь чоловік. Він сказав, що прийшов за велінням старих. Чоловік почав розповідати про небезпеку, яка загрожує державі. Проблема, за його словами, була в Олімпії, бо король засліплений любов'ю до неї і ладний пожертвувати Королівством. Тому Олімпія мусить залишити його сама заради блага Королівства. Чоловік говорив, що мати Олімпії у Серединному світі давала принцу Даниїлу отруту, яка ослабила його дух. Вона робила це для того, щоб повернути дочку до раю, куди не могла сама потрапити. Тепер, коли Олімпія поїде, вдасться призупинити дію отрути. Знак на її руці несумісний з королівською гідністю. Олімпія повірила чоловіку, але хотіла забрати з собою в Серединний світ сина. Чоловік не дозволив і сказав, що Олімпія чекає другу дитину, тож покине Королівство не сама. Вона мусить піти, бо її поява послабила кордони держави, а цим скористається Імперія. Коли жінка сказала, що не вірить у все це, чоловік вийняв ніж і приставив собі до горла. Бризнула кров на її сукню. Олімпія закричала і втратила свідомість…
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
43
Марко зустрівся з усіма біля занедбаного будинку свого діда і сказав, що треба негайно йти до палацу. Дістатися туди можна було через Королівський сад. Марко чогось не доказував, але це вже сприймалося не як вияв обережності чи недовіри, а як намагання зробити сюрприз. Попри втому, очі його сяяли надією.
44
Ще з першими променями сонця нечисленна процесія провела тіло короля Даниїла до родинного склепу. Досі не прийшла звістка від Імператора. Крутиголовці починали втрачати терпіння. Із вчорашніх тріумфаторів вони почали перетворюватись на розгублених чужинців,
Після похорону короля відбулася церемонія читання Закону про успадкування королівського трону. Радники короля Даниїла покладали надії на Старих, котрі в особливих випадках надсилали записку, яка допомагала вирішити проблему. Головний Церемоніймейстер отримав її сьогодні зранку. Лише він знав, хто приніс записку, і де вона лежить. Найближче оточення покійного короля знало про послання і відчувало значне полегшення: Старі не порадять нічого такого, що б зашкодило громадянам Королівства.
Головного Архіваріуса Королівства теж поховали, але про це було відомо лише небагатьом друзям.
45
Пробираючись до палацу, Мортіусу страшенно приємно було бачити, як люди читають його листівки. Біля палацу збиралися люди, церемонію також збиралися транслювати по телебаченні. Марко привів їх до муру, що оточував Королівський сад, де король відпочивав від державних справ. Хлопець відчинив невеликі металеві дверцята, і всі опинилися в саду.
46
Королівські радники знали, що трапилось на кордоні, точніше здогадувались, однак мовчали, сіючи розгубленість у рядах крутиголовців, котрі раптом відчули свою відірваність від Імперії. Головний Посол Імператора вимагав відкласти церемонію до прибуття Його Імператорської Величності, але йому ввічливо відповіли, що нового правителя Королівства потрібно обрати не пізніше, як через 12 годин після похорону. Перші люди з Граничного світу вже прибули до столиці, а серед них дідусь Люстій, що прихистив наших мандрівників однієї ночі.
47
Соня з Люциною не знали, що саме відбуватиметься зараз у палаці. Їм здавалося, що це їх начебто не стосується. Вони милувалися садом, який був творінням переліток. Марко привів друзів до альтанки, звідки відкривався чудовий вид на квітник. Хлопець разом з Мортіусом пішли до палацу, а решта вирішили відпочити в саду.
48
Головний Церемоніймейстер оголосив, що зачитає Закон про успадкування королівського трону. Згідно закону, місце попереднього короля мав обійняти найстарший син чи дочка. Потім Головний Правничий Королівства сказав, що у короля Даниїла був єдиний син, принц Август, якого він призначив наступником трону в Указі за номером 344. Чоловік почав зачитувати Указ…
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
49
Марко та Мортіус стояли у коридорі і все чули. Хтось повідомив про те, що принц Август живий. Головний Посол Імперії сказав, що Август неповнолітній і не може бути королем ще два роки. Правничий сказав, що вони отримали послання від Ради Старих. Головний Церемоніймейстер зачитав послання про те, що Рада Старих радить призначити тимчасовим правителем Королівства матір принца Августа, Її Величність Королеву Олімпію.
50
У палаці з'явилася жінка з довгим русявим волоссям у чорній сукні. Поруч із нею йшов хлопець. Багато хто з присутніх упізнав королеву Олімпію, котра зникла п'ятнадцять років тому. Головний Церемоніймейстер привітав її з поверненням. Королева Олімпія звернулася до свого народу і розповіла, як чорна сила, що має безліч облич, поглумилася над її родиною. Усі ці роки вона вважала винними в своєму нещасті Старих, бо від їхнього імені їй завдали тяжкої образи. Також вона розповіла, що має дочку, якій зараз 15 років. Виступив Лицар-Заступник, який завжди ставав на захист скривджених і вбогих. Ним виявився дід Люстій, котрий у Граничному світі не побоявся прихистити в себе наших мандрівників.
51
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
У Королівському саду усі заснули, крім Люцини. Вона згадувала, як стара відьма сказала їй тоді пошепки: "Прокляття знято, моя королівно!". Марко прийшов у сад, усі побачили, що вгорі б'ються два птахи: один чорний, другий білий. У Марка з кишені випала скляна куля. У ній, як колись у тому дитячому спомині, відбилась битва білого й чорного птахів. Люцина вибігла з альтанки й щось крикнула. Марко кинувся їй назустріч, обхопив руками і вони обоє дивились, як б'ються птахи. "Як Білий Птах поб'ється з Чорним Птахом, Настане день чи ніч?" – сказав Марко. То була найдавніша пісня, записана в Королівстві, яка ще існувала, напевно, до нього.