Мінлива Альфа і Кодекс Драконів
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.Авторські права на переказ належать Укрлібу
Михась познайомився з онукою дідуся, яка дуже захоплювалася героїчними вчинками хлопця. Звали її Альфою. Вона змінювалася щомиті. Її довжелезне волосся було то чорне-чорне, то палало рудим вогнем. Те саме відбувалося й з очима: на хлопця дивилися то сині, то карі, то смарагдово-зелені очі. Альфа Бетельгейзе мала чар-торбан. Дівчинка розповіла, що народилася під мінливою зіркою Бетельгейзе, могла сама обирати, якою їй бути. Та їй ще було важко визначитися, якою бути.
Альфа з Михасем відшукали Котьку, який саме грався з маленькими драконенятами. Щоб перетворити брата на людину, Альфа і Михась почали грати на своїх інструментах. Після перетворення Котька був голий, тож Михась загорнув його у свою куртку. Альфа відірвала чималий клаптик свого мінливого вбрання і склала його вдвоє. У її руках застрекотала якась крихітна машинка – і за кілька хвилин комбінезон був готовий. Тепер найменший з братів Вербицьких блискотів і мінився різними кольорами, як і його рятівниця.
Онука Майстра Драконів повела Михася і його драконів заповідником. Майже на кожному кроці Карабі-Яйли траплялися печери. Вони побачили велику кам'яну брилу – найголовніший менгір яйли. Саме тут відбувалися всілякі урочистості, бо на скрижалі вирізьблено головні закони драконів. Михась з цікавістю прочитав: КОДЕКС ДРАКОНІВ, який був написаний і людською і драконячою мовами:
1. Не їж людину.
2. Не чини людині ніякого зла.
3. Рятуй людину від усілякого лиха.
4. Слухайся Навігатора.
5. Живи на Місяці, а Землю залиши людям.
6. Драконе — літай!
Розглядаючи письмена, викарбувані на древньому камені, Навігатор замислився про непрості стосунки між людьми і драконами. Лихоманка підійшла до хлопця і попросила пробачення за те, що в Олешківських пісках дракони наговорили йому багато прикрого про людство. Усі дракони зааплодували Михасеві.
Згодом Альфа Бетельгейзе розповіла, що живе Місяці з батьками й дідусем в Драконовій долині. І Астеріон, дідусів дракон, теж там живе. До них наблизився той велетенський пурпуровий дракон, на якому вони з Майстром Драконів прибули до заповідника. Побачивши Михасеву зграю, велетень схилив голову і привітно усміхнувся. Альфа сказала Михасевим драконам, що Астеріон Мудрий – завуч драконячої школи, де їм доведеться вчитися. Тут, на Карабі-Яйлі, є тільки дитсадок, бо малі драконенята ще надто слабкі, щоб подолати шлях до Місяця. А Михасеві дракони будуть навчатися в Драконовій долині.
39. До Місяця
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.Авторські права на переказ належать Укрлібу
Хома перелякався цієї новини, бо він хотів бути разом з Михасем. Та Альфа пояснила, що треба вчитися, а Михась повернеться додому, бо має жити людським життям. Грушевий дракон похнюпився. Михась відчув, що йому теж перехопило подих. Та потім друзі дізналися, що в ніч повного Місяця Михась і Хома можуть зустрічатися, достатньо лише, щоб Михась заграв на вуркоті. Адже дракони доволі швидко вчаться долати відстань Місяць–Земля.
До їхнього гурту знову підійшли Майстер Шпак, Мурат та Олекса. Потрібно було летіти на Місяць, бо починало сходити Сонце, а тоді злітати важче. Дідусь мусив залишитися на Землі, бо йому повідомили, ніби подібну до дракона істоту бачили в озері Синьовир на Закарпатті, а в Карпатах, біля Яремчі, якийсь лижник перечепився через чийсь довжелезний лускатий хвіст, що стирчав з-за скелі. Треба відшукати тих заблукалих драконів, знайти їм Навігатора, щоб доправив їх до заповідника, і переправити на Місяць.
Михась по черзі обійняв кожного зі своїх драконів, Гарбузяний Пих шепнув хлопцеві на вухо, що він супер-Навігатор. Золота Лихоманка пообіцяла писати йому листи. Спайк попросив передати Олелькові привіт. Хома сказав, що дізнався, що його хвіст відросте за два тижні. Троє братів Вербицьких обнялися і попрощалися. Альфа Бетельгейзе з Астеріоном та усіма іншими драконами рушила в дорогу, вигукнувши: "Дракони, вперед!". Михась дивувався, як цей досвідчений Астеріон і дивакувате дівча вправно командують зграєю, і мимоволі відчував ревнощі, адже це були його дракони. Хлопець витяг з кишені чар-вуркоту і підніс до вуст. Цього разу навздогін зграї залунав урочистий драконячий марш "Вперед, крилаті!".
А за пів години Навігатор драконів уже міцно спав на задньому сидінні службового автомобіля, який віз братів Вербицьких до аеропорту на ранковий рейс Сімферополь–Київ.
ЕПІЛОГ
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Десь тижнів зо три потому Михась увечері вийшов викинути сміття. Біля під'їзду він зупинився і поглянув угору. Небо було чисте, а на ньому – повний Місяць. Раптом з'явився Олелько Пихач. Він запитав, як загинув Спайк. Михась відповів, що Спайк живий, але хлопець не хотів розповідати про Країну Драконів на Місяці. Хлопці домовилися зустрітися о пів на одинадцяту ночі біля сходів на горище. Коли вони зустрілися там, Олелько розповів, як Спайк потрапив до нього. Колись Олелько пішов з батьком на виставку собак. Там було безліч симпатичних собачат, а біля входу якийсь здоровезний дядько тримав велике щеня. Воно було страшенно перелякане, намагалося сховатися за господаря й гарчало. Всі інші цуценята гралися, весело попискували, а цей був такий самотній, що нагадав Олелькові самого себе. Коли щеня вкусило його за пальця, він зрозумів, що це якесь зовсім інше створіння. Пізніше хлопець зрозумів, що це дракон.
Михась відчинив віконце на горищі. Потім дав Олельку клацку і показав, як натискати. Навігатор набрав повні груди повітря й підніс до вуст чар-вуркоту. Спочатку не відбувалося нічого, а потім хлопець побачив у небі дві крапки – синю і чорну. Вони швидко більшали, і невдовзі на дах їхнього будинку стрибнули два дракони – грушевий і чорний морок. Олелько Пихач помчав назустріч своєму хижакові. Спайк уже встиг навчитися правильно говорити. Михась отримав привіт від Мінливої Альфи і запрошення на її день народження. Хома розповів, що Хай-Тобі-Грець влаштувався вихователем у дитсадку, Золота Лихоманка вчиться долати міжзоряні відстані з надсвітовими швидкостями, Пих вирішив відвідати свою рідню, яка мешкає на Сонці, а сестри Лимонки щоранку закохуються в якогось нового дракона, однак чомусь обов'язково в одного й того самого, але до вечора встигають розчаруватися і помиритися. Хома посадив драконяче дерево. Михась нагадав йому, що паросток треба поливати фруктовим соком. За час, що вони не бачились, Хома вже сягнув десь під три метри завдовжки.
Олелько був ошелешений і зовсім нічого не розумів, тому Хома почав розповідати йому все з початку.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу