Він виглядав дуже кепсько після вчорашньої битви з Марком. Олімпія запитала, де її дочка. Повелитель відповів, що Люцина зі своєю компанією залишилася в Замку, а зараз, либонь, у Королівстві, яке незабаром стане колонією Імперії.
Олімпія показала йому дві бліді плями на зап'ясті і сказала, що вони помалу зникають з кожним поколінням. Вона – остання. У Люцини вже немає слідів від його пальців. Олімпія перша змогла повернутись до Королівства, але ненадовго. Жінка запитала, навіщо він тоді зробив це. Виявилося, що Повелитель просто хотів померти, але не міг. Олімпія не мала в серці ненависті. Ненавидить той, хто боїться. Вона сказала, що він нарешті засне. Повелитель заплющив очі, і чорна свічка біля нього погасла. Олімпія, не озираючись, вийшла з будинку, потім обернулась. Будинок зник.
17
Тигриця Іляна мала опівдні видіння, що усе згорить, тому радила тікати з дому Онися. Той зібрався йти з хлопцями по ліки в аптеку, а Мортіусу наказав бути головним. У разі найменшої небезпеки вивести усіх, куди покаже пес Серденько, потрібно лише сказати слово "Притулок".
18
Олімпія побігла назад, додому. Трамвай якраз над'їхав. Вона впала на сидіння, у салоні зовсім не було людей. Коли Олімпія зітхнула і промовила: "Королівство", дрімаюча кондукторка чхнула раз, а потім другий. Шибки знову побилися, а Олімпія вистрибнула з дверей і ледь не впала на діда Пилипка. Він побажав їй щасливого повернення до Королівства. Олімпія прийшла у свою квартиру і побачила, що будинок на малюнку дочки зник. Також зник ледь помітний слід від пальців Повелителя на її зап'ясті.
19
Вночі Онисьо, Марко і принц пішли в аптеку, а Сиволап із Феліксом вирушили назирці. Мортіус розумів, що квапитися такої пори можна лише на якусь дуже важливу таємну нараду. У цей час прокинулася Люцина. Дівчинка познайомилася з Іляною, а потім сіла з усіма на кухні пити каву. Темрява за вікном не давала їй змоги побачити Королівство. Тим часом песик Серденько стеріг двір.
20
Люцина подивилася в свою торбинку, але там було лише яйце, а книжка, потрапивши нарешті до Королівства, могла податися куди завгодно.
Ніч усе тривала й тривала. Громадяни йшли прощатися зі своїм королем. Претендента на престол не було, і після похорону імператор сподівався взяти Королівство під контроль. Лише Рада Старих стояла на заваді, причаївшись невідомо де. Цей загадковий наддержавний утвір існував незалежно від Короля.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
21
Імператор якраз виїжджав із своїм почтом, і Головний Маг кинув карти та сказав, що нічого доброго не видно. Він порадив вдарити у найсильніше місце – не трон, не палац, навіть не той хлопчина, якого ніяк не вдалося вбити, а те, чим володіють Старі. Розлючений імператор поїхав, пообіцявши, що втопить мага, коли той набрехав.
22
Кіт Фелікс уже наближався до садиби Онися, коли побачив вантажівку з крутиголовцями. Він побіг додому і попередив про небезпеку. Люцина зраділа, побачивши свого кота і була дуже здивована, коли він почав говорити людською мовою. Мортіус знайшов Серденька, і собака повів їх через чорний хід. Вони продиралися крізь кущі, та раптом вийшли до машини ворогів. На щастя, крутиголовці вже пішли до будинку. У машині був лише сонний водій, але його зв'язали і відтягнули в кущі. Мортіус сів за кермо. Серденько залишився, щоб доповісти про все господареві. Машина рушила.
23
Чорний великий птах намагався уже втретє перетнути межу, що відділяла Імперію від Королівства. На землі межею була Ріка, широка й глибока. Чорний птах міг стати здобиччю для підлітка, що нудився в човні. Той справно поклав стрілу на тятиву лука й, дочекавшись, коли птах наблизиться, вистрелив. Але почувши свист, птах відсахнувся вбік і потрапив до Королівства.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
25
Олімпія завершила усі справи в Серединному світі, щоб ніхто більше не пам'ятав про неї та її дочку. Вона вийшла на балкон, промовила: "Все", і почала падати. У Серединному світі стара відьма сказала Гортензії, що Олімпія вирушила до Королівства. Потім стара ще встигла вимовити дивні слова: "Я не спалила жодної книжки. Справжні книги не можна знищити". І відійшла туди, звідки ніхто не повертається.
25
Онись, Серпень і Марко прийшли до аптекаря. Сиволап був з ними, але залишився за рогом будинку. Спершу покликали Марка і повели таємним ходом. Він опинився у кімнаті, де якийсь чоловік показав йому тіло батька і розповів усе. Хлопець мав отримати батьків золотий медальйон, але попросив, щоб ця річ залишилася з батьком. Після прощання з батьком Марко розмовляв зі Старими, хоча дехто з них ледь мав за тридцять років. Хлопець був вражений, бо вони наче не переймалися долею Королівства. Коли він сказав, що крутиголовці вбили його батька й короля, йому відповіли, що король помер від нервового виснаження, а Головного Архіваріуса застрелили як приватну особу, що не виконала вимоги патруля зупинитися. Марко отримав дивне прохання: ніщо не повинно завадити завтрашньому віче у палаці. Особи, які прибули з Марком із Серединного світу, повинні поводитись, як належить гостям, і не пробувати вплинути на хід подій. На прощання один із Старих кинув йому прозору скляну кулю. Хлопець вийшов, а після нього до Старих зайшов принц.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
26
Один з дванадцяти Старих повідомив принцові, що помер і король, і Головний Архіваріус. Потім Серпня спитали, що він думає про теперішню ситуацію. Хлопець відповів, що якщо в них не буде короля, Імперія візьме їх під свій патронат. Старі сказали, що принц неповнолітній, отже не може стати королем. Серпень надіявся, що крутиголовців не покличуть на допомогу, бо вони убили його батька і багатьох інших. Раптом якась жінка чітко мовила, кидаючи слова, наче каміння: "Можливо, його убив твій зухвалий вчинок!" Серпень не чекав такого. Він аж пополотнів. Якийсь чоловік сказав принцові, що йому хочуть повернути те, що він втратив і не сподівався знайти. Серпень отримав наказ йти, поки ніч, до Чарівного лісу, а звідти – до Вежі на озері. Але завтра о третій пополудні хлопець мусив повернутись додому, в палац.
27
Марко і Серпень на хвилю зустрілися. Принц сказав, що вирушає до вежі на озері, а Марко повідомив, що повертається до Мортіуса та інших. Онисьо тим часом ступив уже третім до кімнати, де були Старі. На велике здивування Старі попросили його стати одним із них, стати Головним Архіваріусом. Онисьо вагався, бо не вважав себе достойним, але все ж таки його вмовили.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
28
Імператор був уже старий, однак не втримався від спокуси прибрати Королівство до рук. Упродовж років правдами і неправдами крутиголовці проникали до Королівства, вивчали його, шпигували за людьми, і знали про королів та їхнє оточення навіть більше, ніж сам король. Імператор приїхав до Річки, де уже чекав пором.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
29
Олімпія опинилася в озері біля Вежі у Королівстві. Вона вибралася з води і увійшла у Вежу. Коли жінка виглянула надвір, то побачила Чарівний ліс. Олімпія почала підніматися сходами на Вежу. Нарешті вона дісталася верхнього поверху. У кімнатці в шафі жінка знайшла скромну чорну довгу сукню, довгий серпанок й черевички, що було дуже до речі. Вона перевдяглася і вмостилась у кріслі. Здається, вона захворіла: пекли очі, поболювало горло. Жінка помітила, що її волосся відросло за ніч і вже сягало плечей.
30
Імператор не зміг добратися до Королівства. Вода, якою рухався перевіз, перетворилася у бридке зелене місиво. Ніхто не знав, що відбувається. І хоч раніше інші крутиголовці зі злими намірами усе-таки потрапляли до Королівства і встигли накоїти там багато лиха, Імператора щось не впускало. Ще три дні тому він міг перетнути кордон, а сьогодні – ні.
31
У Вежу влетіла "Енциклопедія Королівства". Олімпія розгорнула книжку й побачила екслібрис свого батька – пір'їну в овалі. Не було жодних сумнівів, що книжка прибула сюди з Серединного світу. Гноми вишикувались перед нею, вклонились і сказали хором: "Доброго ранку, королево!" Олімпія наказала усе пояснити. Найстарший гном сів їй на плече, щоб краще було чути, й почав розповідати все, що сталося раніше.
32
Люцина їхала з усіма краденою машиною і думала про матір та книжки, які були в них вдома: в їхньому домі всі знали про Королівство, але їй не розповіли. Мортіус аж млів від страху: пощо було викрадати чужу машину? Він навіть не був певний, чи зможе зупинити її. Натомість Соня не виявляла ні найменшого страху. Вона додавала відваги і Мортіусу. Соня знайшла в машині дорожню карту, а в ній – шлях до Королівської Друкарні.
33
Друкарня була замкненою, сторожем виявився хлопець років чотирнадцяти. Разом з цим хлопцем Мортіус взявся за виготовлення листівок із повідомленням про те, що принц живий. Узявши мішки з листівками й банки з клеєм, товариство сіло в машину.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
34
Коли Марко під'їхав до будинку Онися, то побачив, що в домі побували крутиголовці. Хлопець почав усвідомлювати, що втратив батька, і згадувати, як почав ще з дитинства цікавитися магією.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
35
Хлопець з друкарні та його друзі допомогли швидко розповсюдити листівки в столиці. Починало світати, але Мортіус хотів зробити ще одну справу. Він під'їхав до Центральної телефонної станції, але там була охорона, і Соня вмовила Мортіуса забиратися звідси. Він вирішив їхати на телебачення, але зачепив джип крутиголовців. Почалася гонитва, яка супроводжувалася стріляниною, як у справжньому бойовику. Уже не один джип гнався за ними, а цілих три, нашпигованих озброєними крутиголовцями. Мандрівники звернули в парк і заїхали в озерце. Коли вони ще летіли вниз, тигриця зуміла вибити дверці й випхати Тигрисика з Люциною.