Після смерті короля відчинився Великий Льох, в якому опинились Королівство і Граничний світ. Зникли всі невидимі кордони, які не впускали і не випускали зла, хоча завжди існували щілини, через які воно просочується. Та Великий Льох – це не певне місце. Над Королівством, як і раніше, світитиме сонечко, зеленітиме трава, але погасне світло мудрості, любові, доброти.
Принц Серпень і Марко стояли у гурті людей перед палацом. Опадало пожовкле листя, хоч тільки почалося літо. Озброєні крутиголовці оточили все довкола, у палаці вирішувались проблеми надзвичайної ваги. Марко і Серпень були вдягнені в інший одяг і капелюхи, щоб не видати себе. Принц дуже сумував, і для Марка це було нестерпним.
2
У столичному передмісті, яке називалось Зеленими Кутками, зупинилися прибульці з Серединного світу. Прийняв їх давній приятель короля Онисьо. Колись він працював помічником студентів та викладачів, а коли виріс, то став опікуном-господарем цілої Академії. До Онися Серпень із Марком привели Мортіуса, Соню, Тигрисика і обох котів, Сиволапа й Фелікса. Люцина весь час перебувала у непритомному стані. Вони, полишаючи замок, опинились на полі конюшини, звідки рукою було подати до хатини Онися.
Уже стемніло, коли Марко і Серпень повернулися до свого тимчасового дому, промовчавши цілу дорогу. Онись і Мортіус приготували вечерю. Усім було дуже сумно. Онись пообіцяв принцу, що завтра піде з ним до палацу і вони спробують потрапити всередину. Сиволап умовляв Фелікса заговорити людською мовою, але той все ще не бажав цього робити. Марко й Онисьо були всерйоз занепокоєні станом Люцини. Марко знав про дівчину лише те, що в неї вдома була магічна "Енциклопедія Королівства", а цією книгою можуть володіти тільки особи королівської крові.
3
Поки після вечері Тигрисик грався з Онисьовим собакою Серденьком, Мортіус поринув у тривожні роздуми, як влаштуватись у Королівстві, котре може колонізувати Імперія. Мортіус як-не-як був найстаршим серед усієї команди, що прибула до Королівства, тобто звалилась у нього. У його голові поволі зріли плани повернення трону законному спадкоємцю, один гірший за другий.
4
Принц Серпень згадував, як побачив батька в кабінеті, а над ним нависала тінь імперського радника вищого рангу. Той простягав королю якийсь папір і говорив при цьому різко й вимогливо. Марко випадково дізнався, певно, підслухав, що король збирається підписати угоду, яка дозволить крутиголовцям будуватися в столиці. Річ досі нечувана, справжній злочин. Того дня Серпень прийшов до батька і попросив не підписувати жодних паперів із крутиголовцями. Хлопець схопив папір, на якому стояла печатка крутиголовців із зображенням чорного цапа, і роздер його навпіл. Що ж було далі? Наче вогнем обхопило руки й усе тіло, і він втратив свідомість. А через мить – пробудження в Серединному світі. Серпень не розумів, чому король піддався крутиголовцям, що призвело до падіння у Великий Льох? Зрада? Страх?
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
5
Марко знайшов свій старий велосипед у повітці й поїхав до себе додому. Йти разом із принцом до палацу йому не дозволили. Вдома все було перевернуто й розкидано. Добре, що в нього було потаємне місце, про яке не знав навіть тато. Там хлопець тримав свої чарівницькі приладдя: магічну кулю, вогняне перо, рукавички, якими можна було брати затруєні лихими чарами предмети, кілька слоїчків із бальзамами й протиотрутами, камінь сили. Раптом просто в двері влетіла біла ворона. То була Аона. Саме вона була полонянкою Гортензії. Ворона сіла Маркові на плече й притулилась дзьобом до його щоки. Перед відходом Марко на білій стіні написав вогняним пером: "Тату, усе гаразд. Ми в друга. Бережи себе". Це міг прочитати лиш той, кому призначалось послання. Марко згадав про матір, яка впала з коня і розбилася, коли йому був лише рік. Того ж дня зникла і королева Олімпія. Так що вони з Серпнем росли без матерів.
6
Онисю з принцом вдалося пройти у палац через службовий вхід. Серпень взяв коробку з квітами і так вдалося пройти повз крутиголовців. Коридорами сновигало повно людей, і ніхто не звертав на них уваги. Вони передали квіти розпоряднику похорону, доброму старенькому Йосифу. Коли той ненароком торкнувся руки принца, то щось відчув і глянув на хлопця. Очі його спалахнули радістю, і старий міцно стиснув лікоть Серпня. Онисьо був дуже вдоволений: Йосиф пересвідчився, що принц живий і що є кому правити Королівством. Мабуть, цієї ночі вже скличуть таємну раду, щоб вирішити, як діяти далі.
7
Марко йшов парком, коли з його кишені почав валувати дим. Він витягнув магічну кулю, яка ніби наповнилась сірим попелом, крізь який прозирав вогонь. Марко подумав, що Серпень у небезпеці, і кинувся в бік палацу. Він побачив Онися з Серпнем, з ними все було добре. Згодом Марко вийняв магічну кулю, щоб глянути, чи вона не очистилась від попелу, але вона випорснула з рук і розбилась на друзки. З неї висипався попіл. Одразу ж невидима рука згорнула до купи сіру речовину, й звідти висоталась темна постать багаторукої й багатоногої істоти. Власне, її тінь, і ця тінь увійшла в землю. Марко бачив щось подібне вперше.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
8
Тим часом Мортіус виконав бажання Тигрисика: висмикнув з його спини волосину і розтер долонями. Після цього Соня і Мортіус розмовляли на кухні про те, що робити з Люциною. Розмову перервав Колобок, бо чари подіяли і прийшла його мама. Це була біла тигриця, яку колись відвезли до Імперії і тримали там у клітці. Чари звільнили її. Побачивши, що Люцина слабне, Мортіус і Сиволап вирушили по лікаря.
9
Лікарем виявилася підстаркувата пані, яка лікувала тварин, але Сиволап таким лікарям довіряв більше. Лікарка сказала не будити Люцину, не шуміти, а для того, щоб організм не виснажився, дала пляшечку з рідиною, яку потрібно було капати на уста.
Після відвідин лікарки Соня підстригла своє волосся. Раніше вона цього не могла зробити через трьох кольорових мишей, що жили у її зачісці. Тепер бібліотекарка помолодшала і стала виглядати як гарненький хлопчик.
10
Батько Марка прибув у столицю Королівства, бо тримав від Онися листа. Він йшов вулицею, коли його спинили крутиголовці. Чоловік не підкорився наказу сісти їхню машину, почав тікати, і в нього вистрелили. Він лише встиг подумати "Марко", а потім впав мертвий. Саме в ту мить магічна куля випала в Марка з рук і розкололась. Тіло кинули у вантажівку, жодних документів при вбитому не виявили. Крутиголовці поки що вбивали людей крадькома, і родичі загиблих не знали, що з ними сталося. Але був один чоловік, що за цим усім спостерігав із віконечка горища, і коли крутиголовці поїхали, підібрав у пилюці маленький срібний медальйон, всередині якого були фотокартки жінки й хлопчика.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
11
Олімпія поверталася додому в Серединному світі і зустріла діда Пилипка, якого вона спершу не впізнала. Дід знав її маму і колись приходив до них. Він допоміг донести речі до трамвая і розповів, що позавчора якась нечиста сила потрощила вікна у трамваї. Допровадивши Олімпію на третій поверх, Пилипко порадив стерегтися сусідок, а його шукати пополудні на зупинці, якщо знадобиться.
Була ще тільки сьома ранку. Олімпія тихенько увійшла, бо думала, що дочка спить, але її не було. На столі лежав малюнок: старий, моторошний на вигляд будинок. Горішній поверх був залитий червоною фарбою, що, певно, мало означати пожежу. Почувся якийсь шурхіт, і впоперек аркуша проступили слова, написані вогнем: "Королівство у небезпеці!" У спільному коридорі щось загуркотіло й почулася лайка. Олімпія розчахнула двері. Там вовтузилися обидві сусідки, Гортензія та її матуся. Стара відьма сказала, що Олімпії пора вирушати до Королівства, себто тепер до Великого Льоху.
12
Онисьо пояснив Серпню, що сьогодні вночі збереться Рада Старих, треба піти туди, вони повідомлять про час і місце. Принц єдиний, хто має право на корону, і про це право треба заявити негайно. Зазвичай нового короля обирала Рада Старих, але за теперішньої ситуації обиратиме Імперія. Принц боявся, що надто погано знає життя, щоб стати королем. Серпня і Онися наздогнав Марко і розповів, що залишив чарівну записку татові в їхньому будинку. Всі троє пішли додому.
13
Вдома песик Серденько кинувся розповідати господареві про появу матері Тигрисика. Марко й Серпень, як і все Королівство, знали тигрицю Іляну. Народивши Тигрисика, вона виховувала його в затишному будиночку посеред гір на схід від столиці, а потім несподівано зникла разом із доглядачем. Тигриця вважала, що Люцину обов'язково знайде мама. Іляна навіть знала, хто мама дівчинки, але мовчала.
14
Олімпія, мама Люцини, була налаштована рішуче. Вона розуміла, що ніхто їй не допоможе. Жінка побігла до трамвайної зупинки. Діда Пилипка там ще не було. Олімпія побігла до будинку з чотирма коминами, що здалеку нагадували вежі.
15
Повелитель лежав у ванні і думав про своє життя. У 1748 чи 1749 році він збирався виїхати з міста, але почалася моровиця, і жаль було втратити нагоду зробити кар'єру… Одного вечора у ворота його маєтку постукала жінка з дівчинкою, яка мала десь зо два роки. Повелитель наказав їх впустити, бо розумів, що вони з Королівства. Жінка розповіла, що ніч застала їх у дорозі до міста, куди вони поспішають до її хворої матері. Те, що вона не боїться міста, охопленого панікою й смертю, лише підтвердило здогад Повелителя. Той охоче надав притулок жінці з дитиною. У його голові тим часом роїлись підступні задуми. Жінка з Королівства не була йому підвладна, а от дівчинка… Цілу ніч він придумував різні способи, як розлучити матір із дитиною. На світанку жінка збиралася йти. Повелитель попросив показати йому дівчинку, яка саме спала, а її обличчя було закрите. Жінка відгорнула хустку. Повелитель обома пальцями стиснув дитині зап'ястя. Жінка відсахнулась і вибігла за ворота. Почувся плач дитини. Повелитель гукнув жінці услід, що дитина ніколи не повернеться до Королівства, до четвертого покоління.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
16
Олімпія прийшла до Повелителя.