Згодом дівчата заговорили про привидів і їм знову стало страшно. Вони видерлися ще вище на дереві.
Зранку першою прокинулася Клава, вона була здивована, коли побачила не свою кімнату, а морський пейзаж. Згодом Рено запропонувала поснідати черепашачими яйцями, адже вчора бачила тут черепаху. Подруги мусили пошукати яйця у піску на березі. Та спершу вони закопали скриньку, бо залишати її просто так на березі – небезпечно. Клава рила яму для скриньки, а Рено – шукала яйця.
Урочиста клятва і… "знімальна група"
Рено була налаштована позитивно: у них була їжа, прісна вода, обійдуть острів, сядуть у свій човен і попливуть назад. А от Клава сумнівалася, чи виберуться вони звідси, бо можуть закінчити, як той Франсуа Андре. Рено запевнила подругу, що навіть коли все буде погано, вони все одно залишаться друзями. Дівчата з'їли сирі яйця, які виявилися смачними, а після цього дали одна одній клятву про те, що попри труднощі і небезпеку будуть боротися за своє життя, а особливо життя друга, також будуть залишатися культурними і цивілізованими людьми. Тобто повинні вести щоденникові записи, розчісувати волосся, чистити зуби і... не руйнувати пташиних гнізд. А найголовніше – завжди і за будь-яких обставин залишатися справжніми друзями.
Раптом Рено побачила на обрії човен. Це був величезний вітрильник. Подруги дуже зраділи. Рено навіть стало сумно, що пригоди так швидко закінчуються. Дівчинка вирішила, що треба сховати наплічники і віднести скриньку зі скарбами туди, де вони її знайшли. Та Клава вважала, що спочатку треба подивитися, що тут робитимуть люди з вітрильника. Тож подруги пішли на досить крутий схил, до якого якраз причалював вітрильник. Вони лягли на самий край, звісили голови і зачаїлись. Клава прошепотіла, що вітрильник дуже схожий на галеон. Рено вважала, що тут просто зніматимуть кіно, а все довкола – знімальний майданчик!
Три човни повільно причалили до берега. Люди, котрі сиділи в човнах, виглядали як справжні актори, бо мали яскраві костюми. Лише троє з прибульців були одягнуті інакше. Один з них був ровесником дівчат. Клава ніяк не могла розгледіти, чи є десь поміж цих прибульців оператори з кінокамерами.
Зовсім не кіно!
Усе відбувалося досить швидко. Їх було, не враховуючи військових і хлопчика, семеро. Упоравшись зі шлюпками, четверо кремезних здорованів повитягали з-за поясів пістолети з довгими дулами і почали виштовхувати на пісок тих трьох. Двоє чоловіків у синіх мундирах незграбно рухались через те, що їхні руки були зв'язані за спинами. Хлопчик вистрибнув зі шлюпки сам. Моряки повели людей у мундирах до найближчих дерев, притулили їх спинами до стовбурів і почали прив'язувати до них мотузками. Чоловік у чорному капелюсі штовхнув хлопчика – той упав і навіть не намагався підвестися. Закінчивши прив'язувати військових до дерев, моряки вирішили трохи відпочити. Дехто з них просто в одязі одразу побіг скупатися в морі. Дехто почав діставати зі шлюпок якусь провізію і розкладати її на розстеленому посередині вітрильному полотні. Тим часом хлопчик почав повільно відповзати вбік, а потім втік. Рено прошепотіла подрузі, що це справжні пірати. Клава думала так само. Коли пірати помітили зникнення хлопця, то почали стріляти в бік кущів, а потім п'ятеро чоловіків пішли шукати його.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Що ми знаємо про піратів?
Рено називала Клаву "пані Професоркою" і благала пригадати щось про піратів. Клава згадувала про те, що пірати грабують човни та заривають на безлюдних островах скарби, беруть полонених і вимагають за них викуп. Клава колись читала про морських розбійників, вони бувають різні: флібустьєри, корсари, буканьєри та "берегові браття". І не обов'язково, що всі вони – розбійники і злочинці. Часом звичайні моряки ставали "грабіжниками човнів" лише задля того, щоб не померти з голоду саме на морській службі, де їм місяцями не видавали платню за роботу! Тоді вони брали на абордаж якесь судно, відбирали харчі й відпускали команду з миром. А подекуди пірати навіть вважалися благородними героями, адже боронили морські кордони своїх держав від ворогів і віддавали все награбоване у чужинців до скарбниці свого короля чи імператора!
Пірати, які шукали хлопця, повернулися без нього. Клава і Рено позадкували на протилежний бік пагорба, щоб знайти хлопчика.
Урок фехтування
Сонце уже заходило, а Клава і Рено продиралися крізь хащі й пильно роздивлялися, щоб знайти хлопчика. Вони вирішили, що хлопчик міг сховатися біля водоспаду в тій печерці, де було знайдено скриньку. Біля печери вони погукали по-французьки. Згодом з'явився той самий хлопець-утікач. Рено та Клава змогли пильніше роздивитися його дивне вбрання: забруднені оксамитові панталони, смугасті довгі шкарпетки, шкіряні чоботи, коротка синя куртка з металевими застібками. Хвилин зо п'ять вони розглядали одне одного. Клава пояснила йому, що вони такі самі потерпілі, як і він. Вона називала хлопчика "месьє", і Рено уявила, як Клава так само чемно звертається до якого-не-будь однокласника. Її розібрав сміх. Хлопчик же прийняв Рено за хлопця (а вона була справді схожа на хлопця). Між ними почалася суперечка, яка перейшла у бійку. Хлопець відламав від найближчого куща досить довгу гілку, обірвав з неї листя, Рено теж пішла у наступ, бо давно чекала нагоди показати свою майстерність. Бійки із хлопцями на лінійках під час перерв між уроками її вже не влаштовували. Спортивні змагання, де перемогою є лише легкий доторк – також. Її вабила справжня дуель і справжня небезпека. Палиці літали в повітрі, удар слідував за ударом, випад – за випадом. Дуелянти тупцювали по коліна у стрімкому потоці, заводячи одне одного на глибину. Клава пересувалася за ними, намагалася зупинити Рено і хлопця. Вона сказала, що Рено – дівчина, і хлопець зупинився.
Альберт із Бретоні
Виявилося, що хлопця звати Альберт. Клава запропонувала перейти на протилежний берег до печери. Вони назбирали листя, хмизу, посідали і почали говорити. Хлопець дивувався, що дівчата вдягнені у джинси. Він ще раз попросив вибачення і спитав, звідки вони. Дівчата пояснили, що з ними сталося. Альберт розповів, що народився у містечку Сен-Малу. Його батько колись приєднався до галеона, який вирушив на пошуки нових земель, та так і зник. Відтоді почалися злидні, Альберт мусив збирати устриці. Він хвилювався за маму, тому вирішив шукати батька. Щойно в його порт зайшов корабель, хлопець втік з дому. Капітан Флоріан де Добс взяв хлопця з собою і був дуже добрим. Через місяць матрос Криве Око та навігатор Рудий Лис умовили команду стати піратами і змінити курс. Негідники хотіли, щоб капітан та кок Бенікс теж стали піратами. Криве Око не хотів їх вбивати, а прагнув переконати стати піратами. Альберт вважав, що капітана та кока могли залишити тут або продати в рабство чи попросити за них викуп.
Клава та Рено не хотіли, щоб і їх схопили пірати. Їм це все не подобалося. Рено вирішила, що треба щось робити. Тепер їх було троє, тому треба визволити полонених. У піратів були рушниці, тож дівчата та Альберт вирішили підсипати туди піску. Але усіх трьох зморив сон.
Тисяча чортів!
Рено наснився дивний сон. Клава була в довгій сукні, мала високу зачіску, а Рено була вдягнена в мушкетерський одяг і мала шпагу. Вони перебували у королівському палаці, їх зустріли король Людовик XV і королева. Клаву та Рено привітали, як славнозвісних мандрівниць, які захопили піратський човен. Королева запросила їх до зали, де дівчат чекало частування – черепашачі яйця. "Тисяча чортів!" – закричали Рено і Клава.
Рено прокинулася і побачила дула рушниць. Перед ними були пірати. Криве Око радів, що замість одного Альберта знайшов аж трьох. Рудий Лис радів, що за трьох дадуть більше грошей. Рено, Клава і Альберт мусили йти уперед під дулами рушниць до берега.
"Що у вас із оком?"
Піратів було шестеро. Крім Кривого Ока та Рудого Лиса, були ще Чорна Борода, Боб-Нахаба, Скалозубий та Джон Пострибайчик. Вони раділи, що мають ще двох полонених, хоч вони виглядали дуже дивно. Піратам здавалося, що одяг полонених дуже дивний, а у Клави ще й були окуляри. Вона намагалася пояснити щось про джинси та далекозорість, та її лише підштовхнули, щоб йшла дальше.
Полонені моряки з подивом подивилися на Клаву і Рено. Дівчат зв'язали, і їм було незручно було лежати на гарячому піску. Альберт пояснив капітану та коку, що дівчата – його друзі, панянки.
Пірати тим часом готувалися варити черепаху. Криве Око сказав капітанові, що не хоче зробити йому зле і просить очолити команду піратів. Капітан сказав, що служить королю. Криве Око сказав, що у світі немає справедливості. До розмови двох морських вовків втрутилася Клава і запитала пірата, що у нього з оком. Хворе око не давало йому спокою. Він сказав, що має невідому хворобу – пурпурове священне зерно. Клава попросила зняти пов'язку і показати око. Пірат присів поруч з дівчинкою і показав око. Клава оглянула око і сказала, що у нього звичайний ячмінь. Просто треба менше стояти на палубі, коли дме вітер.
Криве Око позбувається Священного Зерна
Клава запевнила Криве Око, що може вилікувати його ячмінь, але для цього їй потрібний її наплічник. Криве Око сказав, що його священне зерно невиліковне, та дівчина, здавалося, переконала його.
Тим часом пірати готувалися зварити черепаху, хоч зовсім цього не вміли. Капітан сказав Беніксу, щоб запропонував свої послуги піратам. В такому випадку кока могли б розв'язати, а потім було б легше тікати. Кок звернувся до піратів і сказав, що може приготувати смачний обід. Його розв'язали, але тримали під прицілом рушниць. Він сказав, що треба викопати черепашачі яйця і нарвати кокосів.
Криве Око приніс наплічник, і Клава дістала пляшечку з перекисом водню. Пірат скинув пов'язку, Клава протерла носовичком з перекисом око пірата, а потім насипала в хустку гарячого піску і прогріла око. Через пів години пірат відчув, що око не болить. Клава сказала, що таку процедуру треба повторювати кожного дня.