Тепер йому не було діла до Чарівновустого, його жінки і дочки. Його цікавила лише книжка, яку Чарівновустий сховав під куртку. Коли всі поснули під деревом, Вогнерукий підкрався і викрав книжку. Фарид, що був на чатах, попросив Вогнерукого взяти його з собою. Вогнедув довго відмовлявся, але хлопець пішов за ним. Вони забрали зі схованки Ґвіна і пішли на південь.
ДОДОМУ
Зранку Мо виявляє, що книжки нема. Він розуміє, що вкрав її Вогнерукий, який ще й Фарида забрав з собою. Меґі шкодує, що Феноліо зник, але мама пише їй, що старий потрапив у досить непогану книжку.
Усі вирушають до домівки Елінор. Тітка бере з собою казкових істот, які погодилися жити у її будинку. Елінор просила й людей, але більшість із них схотіли лишитися в Каприкорновому селі. Скарбів з Каприкорнових підвалів їм мало вистачити надовго. У тітки оселилися 43 феї, 4 кобольди, 13 скляних чоловічків і Даріус.
Меґі була зовсім не проти оселитися з батьками у тітки. У наступні тижні Елінор об'їздила всю Європу і накупила багато книжок. З нею завжди був Даріус, а іноді до них приєднувався й Мо. Тоді Меґі лишалася у великому будинку вдвох із матір'ю. Тепер дівчинка боялася читати вголос. А однієї ночі вона сіла до столу й почала писати. Меґі мала такий план: навчитися складати історії, як це робив Феноліо. Вона хотіла навчитися знаходити такі слова, які можна було б читати вголос матері, не потерпаючи, що з них хтось вийде і що той хтось дивитиметься на неї очима, сповненими туги за домівкою. Меґі поклала собі, що саме слова стануть її ремеслом. Як сказав одного разу Мо, писати книжки – це, крім усього іншого, ще й чародіяти.
Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу