Корнелія Функе — Чорнильне серце (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

НІЧНИЙ НЕЗНАЙОМЕЦЬ

12-річна Меґі Фольхарт живе з батьком Мортимером і називає його Мо. Він працює палітурником, і вони з дочкою часто змінюють місце проживання. Однієї дощової ночі Меґі чує надворі кроки, а визирнувши у вікно, бачить якогось чоловіка. Дівчинка біжить до батькової кімнати і повідомляє про незнайомця. Мо відправляє дочку спати, а сам кличе нічного гостя у будинок. Меґі не йде у свою кімнату, а підглядає і підслуховує. Незнайомця звати Вогнерукий, на його обличчі є три довгі бліді рубці, а в його наплічнику сидить якесь звірятко. Вогнерукий попереджає Мо, що на його слід натрапив Каприкорн. Гість просить Мо віддати Каприкорну те, що той хоче. Мо обіцяє, що дасть остаточну відповідь завтра опівдні, коли Вогнерукий прийде знову.

ТАЄМНИЦІ

Зранку, поки не з'явився Вогнерукий, Мо збирає речі, щоб втекти з дочкою. Меґі не хотіла покидати школу, та це було не вперше. Коли якомусь букіністові, колекціонеру чи якійсь бібліотеці потрібен був палітурник, запрошували Мо. Щоправда, дівчинці не подобалося слово палітурник, тому вона називала батька книжковим лікарем.

Мо і Меґі збиралися їхати до тітки Елінор, яка жила біля одного з озер на півночі Італії. Їхати мали власним автобусиком, у якому для Меґі навіть було влаштоване ліжко. Крім інших речей, Мегі взяла з собою скриньку для книг, яку колись зробив для неї батько. У чужині книги були для дівчинки наче домівкою. Ні з ким не попрощавшись, вони рушили, та біля воріт їх уже очікував Вогнерукий.

НА ПІВДЕНЬ

Вогнерукий сказав, що не дасть пошити себе в дурні. Він побажав приєднатися до Мо та Меґі і їхати з ними на південь, адже Каприкон перебував, за словами Вогнерукого, на півночі.

Меґі зовсім не хотілося, щоб Вогнерукий їхав з ними, та Мо мусив взяти і його з собою, бо був йому щось винен. Дівчинка досі не розуміла, що відбувається, а батько не давав їй жодних пояснень. Коли вона знову запитала, що коїться, Вогнерукий розповів, що Каприкорн наганяє на усіх страх, а Мо має одну річ, яку Каприкорнові страшенно кортить мати.

У дорозі Меґі знайомиться з улюбленцем Вогнерукого. Це куниця на кличку Ґвін, у неї за вушками є малесенькі ріжки. Коли Вогнерукий заснув, Мо признався дочці, що має книжку, яка потрібна Каприкорну, але її не можна віддавати.

Дивіться також

БУДИНОК, ПОВЕН КНИЖОК

Ввечері мандрівники прибули до тітки Елінор. Вона була рада бачити Мо, хоч він не попередив про свій приїзд. Тітка хотіла, щоб Мо зайнявся її книжками. Мо представив Вогнерукого як свого товариша і сказав, що той переночує одну ніч і вирушить далі на південь.

Весь будинок Елінор був заставлений книжками, але тітка заборонила дівчинці брати книжки з бібліотеки. Меґі здогадалася, що Мо передасть таємничу книжку тітці, тому слідкувала за батьком. Слідкував також і Вогнерукий. Він сказав дівчинці, що Каприкорн уб'є Мо, якщо не одержить книжки. Коли Мо разом з книжкою і тіткою зникли у бібліотеці, Вогнерукий увіпхнув Мегі туди, щоб вона довідалася, що вони задумали робити.

УСЬОГО-НА-ВСЬОГО КАРТИНКА

Меґі почула розмову тітки і батька про те, що книга буде в безпеці, бо в бібліотеці встановлена дорога сигналізація. Коли дівчинку помітили, вона попросила показати їй книжку. Тітка сказала, що там нема нічого аж такого цікавого, але подивитися можна. Розглядаючи книжку, Меґі побачила кілька ілюстрацій, на яких були гарно вдягнені жінки, фокусник-вогнедув, воїн, на руці в якого сиділа тваринка, схожа на Ґвіна.

Наступного ранку Меґі бачить, як Вогнерукий жонглює м'ячиками, він пояснює, що заробляє цим на хліб. У його сумці дівчинка помітила різні пляшки та інше таємниче причандалля. Вогнерукий пропонує, що покаже їй вночі, для чого це все. Меґі погоджується, бо планує дізнатися від нього більше про книжку, адже батько досі не відкрив їй жодної таємниці.

ВОГОНЬ І ЗОРІ

Вогнерукий просить Елінор дозволити йому переночувати ще одну ніч, а ввечері увімкнути сигналізацію трохи пізніше, бо він влаштує для Меґі виставу на дворі. Мо пояснив тітці, що Вогнерукий хоче показати фокуси з вогнем. Елінор пообіцяла вимкнути сигналізацію на годину, щоб ввечері дівчинка і фокусник могли вийти і зайти в будинок.

За п'ять хвилин до одинадцятої тітка вимикає сигналізацію, а Вогнерукий показує для Меґі фокуси з фогнем. Він запалює смолоскипи, пускає вогонь, проводить ним по руці. У якусь мить Меґі відчуває небезпеку, чує чоловічі голоси і кидається у будинок. Вона не добігає до бібліотеки, бо її схоплює тітка і шепче, що хтось увірвався туди. Зателефонувати у поліцію вони не можуть, бо телефонний дріт хтось обрізав. Дівчинка і тітка чують з бібліотеки голоси Мо і якихось чоловіків. Злочинці чомусь називають Мо Чарівновустим. Вони викрадають книжку зі сховку і забирають з собою Мо.

ЩО ПРИХОВУЄ НІЧ

Вогнерукий відчуває провину, адже він причетний до викрадення книжки і Чарівновустого. Якусь мить йому навіть хотілося признатися Меґі у всьому, пояснити, навіщо він розповів усе Каприкорнові. Але Вогнерукий забирає свої речі і йде геть під покровом ночі.

САМА

Меґі люта на тітку, бо якби та не тримала її, вона б спробувала врятувати Мо. Поліціянти, яких Елінор викликала мобільним телефоном Мо, не дають надії на допомогу, а почувши від дівчинки, що для порятунку Мо треба шукати Каприкорна, перезираються так, ніби її батька викрав злий вовк. Тітка розуміє, що до всього цього причетний Вогнерукий, бо він раптово зник.

ПІДМІНА

Меґі знаходить під батьковою подушкою знімок своєї мами: Мо завжди клав знімок під подушку. На питання, де вона, Мо завжди казав, що коли Меґі було 3 роки, мама поїхала дуже далеко. Дівчинка вважала, що мама просто пішла від них.

Вночі Меґі вирішує йти на пошуки Мо. Дівчинка хоче підсунути прощальний лист під двері тітки, але він не пролізає, тому вона заходить у спальню. Тут Меґі бачить на грудях тітки ту саму книжку. Вона будить тітку і вимагає пояснень. Тітка говорить, що підмінила книжку, бо хотіла роздивитися її, а про те, що викрадуть Мо і підмінену книжку, навіть не могла подумати. Цього разу Меґі довідалася, що книжка називається "Чорнильне серце", а її примірників неможливо знайти по всьому світу, бо вони кудись зникли. У книжці йшлося про фей та різних казкових істот, і тітці вона здавалася нудною. Меґі та Елінор вирішують разом шукати Мо.

ЛІГВИЩЕ ЛЕВА

Вогнерукий знову з'являється в будинку Елінор і дивується, коли бачить, що "Чорнильне серце" досі тут. Він говорить, що люди Каприкорна повезли Мо на південь у Каприкорнове село. Меґі попросить Вогнерукого відвезти її до того села, бо хоче віддати Каприкорнові книжку і повернути батька. Вогнерукий погоджується, та Елінор дізнається про це і вирішує їхати разом з ними.

БОЯГУЗ

Вночі Вогнерукий проникає до кімнати Меґі і довго розглядає дівчинку. Її обличчя нагадувало йому дорогу для нього людину. Фокусник знав, що привезе Каприкорнові і книжку, і дівчинку, але цієї ночі він знайшов між книжками дівчинки "Чорнильне серце" і почав розглядати сторінки. Відколи він тримав книжку в руках востаннє, минуло вже майже 9 років. Читати він і досі умів абияк. Вогнерукий здогадувався, що як тільки Каприкорн одержить цю книжку, він запевне й не погляне в його бік.

УСЕ ДАЛІ НА ПІВДЕНЬ

Зранку Елінор, Вогнерукий і Меґі вирушають у дорогу. Тітка намагалася випитати, чим той Каприкорн займається, але Вогнерукий ніяких конкретних відповідей не давав. Він лише розповів про Каприкорнове село. Воно навіть не мало назви і було місцем покинутих колись будинків і приміщень, де зараз володарював Каприкорн і його люди. Вогнерукий додав, що Каприкорн завжди одержує все, що хоче. Раптом Меґі згадала, що Вогнерукий говорив Мо, ніби Каприкорн живе на півночі. Дівчинка запитала Вогнерукого про це, а він викрутився, сказавши, що у Каприкорна дві штаб квартири: на півночі і на півдні.

За кермом сиділа Елінор, адже Вогнерукий не вмів водити машину. Книжка, що стала причиною їхньої поїздки, лежала в багажнику, під запасним колесом. Елінор просила дівчинку не говорити про цю схованку Вогнерукому, але Меґі все-таки довірилася йому.

КАПРИКОРНОВЕ СЕЛО

Машина підіймалася все вище й вище в гори. Вони наближалися до Каприкорнового села, або дияволового села, як говорив Вогнерукий. Він добре знав туди дорогу. Коли вони прибули, їх зустріли озброєні Каприкорнові люди. Один з чоловіків на ім'я Баста спитав Вогнерукого, навіщо він привіз жінку, адже потрібна лише книжка і дівчинка. Вогнерукий сказав, що жінка вперта, тож довелося взяти і її. Баста справив на Меґі жахливе враження. Чоловік мав різкі риси обличчя, очі прищулював, у ньому було стільки люті, стільки злості. Баста повів гостей до будинку Каприкорна.

ДОРУЧЕННЯ ВИКОНАНО

Мегі помітила, що всі чоловіки тут ходять у чорному. Були тут і жінки, які виконували роль служниць. У своїх чорних костюмах чоловіки нагадували гайвороння.

Каприкорн виявився високим блідим чоловіком з майже безбарвними очима. Він вислухав Вогнерукого, а тоді видер книжку з рук Мегі. Дівчинка зрозуміла, що Вогнерукий зрадив їх з тіткою. Потім Каприкорн наказав замкнути Меґі та Елінор на задньому дворі.

І РАДІСТЬ, І БІДА

Дівчинка і тітка опинилися у якомусь приміщенні, де навіть не було вікон. Елінор намагалася з'ясувати, що це все означає, але Баста погрозив їй і пішов. Коли тітка зуміла знайти у темноті вмикач, спалахнуло світло, і вони побачили у кутку Мо. Він уже знав, що Вогнерукий — зрадник. Батько жалів, що дочка потрапила в це жахливе місце. Мо говорив, що Каприкорн все одно не дасть Вогнерукому того, що він хоче за книжку.

ТОДІ

Мо нарешті розповідає Меґі усю правду. Коли дівчинці було 3 роки, Мо читав дівчинці і її мамі "Чорнильне серце". Він дійшов до 7 розділу, і раптом дещо сталося: зі сторінок книги зійшли Каприкорн, Баста і Вогнерукий. Цим трьом і втямки не було, що з ними сталось. А мама дівчинки раптом потрапила у книжку. На щастя, ні Баста, ні Каприкорн не звертали уваги на маленьку Меґі, а Мо вдалося вигнати цих двох. Вогнерукий просив Мо не вбивати його, бо він простий фокусник-вогнедув. Наступних 2 роки Вогнерукий час від часу приходив до Мо і просив повернути його у книжку.

1 2 3 4

Інші варіанти твору "Чорнильне серце" скорочено:


Дивіться також: