Синдбад-мореплавець: Перша подорож (арабська казка)
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
За часів володаря правовірних халіфа Гаруна ар-Рашида жив собі в місті Багдаді чоловік, якого звали Синдбад-носій. Був той чоловік бідний і носив на голові всякі вантажі. Якось він ніс у одне місце чималий вантаж. В той день стояла страшна спека. Синдбад втомився і зупинився біля будинку купця. Тут вулиця була чисто виметена й побризкана водою, а біля брами стояла широка лава. Синдбад поклав ношу на цю лаву, сів на краєчок і здивувався щастю купця, бо той мав рабів, прислужників і всякі речі, які можна бачити лише в царів та султанів. Синдбад звів погляд до неба й звернувся до аллаха зі словами, що мабуть, недаремне господар цього дому купається в багатстві, а він сидить тут убогий, голодний і втомлений. Синдбад проказав вірші, в яких йшлося про його горе і невдачі, але він не ремстував на бога. Коли він хотів був піти, з брами вийшов молодий служник і сказав, що господар кличе його.
Синдбад зайшов разом із служником у будинок – дуже гарний, чепурний і величний. У великій залі зібралося всяке вельможне панство та багатії, стіл угинався від наїдків, музики грали прекрасні мелодії. Вражений Синдбад шанобливо до всіх привітався, його добре нагодували, і він подякував господареві. Виявилося, що господаря звати Синдбад-мореплавець. Він хотів ще раз почути вірші, що їх читав Синдбад-носій біля брами. Коли носій знову прочитав вірші, господар вирішив розказати йому про свої пригоди, поки він домігся щастя сидіти в такому будинку.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
Перша подорож
Батько Синдбада-мореплавця був купцем, мав великі гроші й незліченні багатства. Помер він, коли Синдбад був малим хлопчиком. Коли Синдбад підріс, то став жити розкішним і безтурботним життям. Невдовзі він розтринькав усі гроші і почав часто згадувати прислів'я, яке чув колись од батька: "Є на світі три речі, кращі за три інші: день смерті кращий від дня народження, жива собака краща за мертвого лева, могила краща, ніж бідність".
Тоді Синдбад зібрав все, що лишилося й продав, вторгувавши три тисячі диргемів. З цими грішми він надумав вирушити в подорож до чужих країв. Синдбад накупив різних товарів і сів на корабель разом з іншими купцями. Вони пливли морем чимало днів і ночей, та якось зупинилися біля острова, схожого на райський сад.
Зійшовши на берег, вони продавали, купували й обмінювали товари. Потім деякі купці порозкладали на березі багаття й заходилися готувати вечерю. Раптом капітан з палуби крикнув, що треба мерщій вертатися на корабель, бо це не острів, а величезна рибина, що лежить посеред моря. На неї нанесло піску, вона стала схожа на острів, із давніх-давен на ній ростуть дерева та трави. Проте коли купці розклали вогонь, рибина відчула жар і заворушилася. Купці й мандрівники побігли до корабля, але Синдбад загаявся, тож і пірнув у воду з усіма, хто залишився на рибині. Він побачив на воді здоровенні дерев'яні ночви, в яких купці прали одежу, і вчепився в них. Корабель відплив, не звертаючи уваги на тих, хто потопав.
- Синдбад-мореплавець: Перша подорож (арабська казка) (повний текст) ▲ читається за 16 хвилин
Спустилася ніч, потім настав день, потім знову запала ніч. Синдбад плив на ночвах, нарешті їх прибило до острова. Синдбад був дуже знесилений і пролежав до наступного дня.
Коли зійшло сонце, він пішов оглядати острів. Часом я ставав навколішки, часом рухався поповзом. Так він перебув кілька днів і ночей, а якось побачив величезного коня. Коли кінь заіржав, з'явився якийсь чоловік. Синдбад розповів про своє горе. Чоловік привів його в якесь підземелля, а потім – в простору залу. Синдбада нагодували, він дізнався, що це чоловік – один із конюхів царя аль-Міграджана. Надійшли інші конюхи. Разом з ними Синдбад поїхав до столиці царя аль-Міграджана.
Синдбад познайомився з царем, розповів усе про себе. Цар запропонував жити у нього. Аль-Міграджан виявив до Синдбада ласку й повагу і наблизив його до себе. Синдбад став писарем у гавані й переписував всі кораблі, які причалювали до берега. Він розпитував у прибулих купців і моряків про місто Багдад, але ніхто не чув про це славне місто.
Спливав місяць за місяцем. Якось у царя аль-Міграджана Синдбад побачив гурт індійців, які розповідали про брахманів і про те, що індійці поділяються на сімдесят дві касти. В царстві аль-Міграджана багато островів і поміж них острів, який звався Касіль. Там жили надзвичайно шляхетні й поважні люди. Бачив Синдбад там рибину завдовжки в двісті ліктів. І бачив ще чимало інших чудес. Він оглядав острови і все, що на них було. Якось до острова підплив корабель, на якому колись мандрував Синдбад. Вони з капітаном впізнали один одного. Виявилося, що всі товари Синдбада цілі і нічого з них не пропало.
Вибравши найдорожчі та найгарніші товари, Синдбад подарував їх цареві аль-Міграджану, а той у відповідь подарував багато різних речей – дорогих і красивих. Решту товарів Синдбад продав і вторгував чималі гроші, а на них накупив інших товарів. І коли купці зібралися плисти додому, він повантажив ці товари на корабель, а тоді пішов до царя, подякував йому за ласку й попросив дозволу вирушити до рідного краю, і цар відпустив його.
Мандрівники прибули до міста Басри. Там вивантажились, зійшли з корабля й стали торгувати, Синдбад радів, що повернувся в рідний край.
Потім він вирушив у рідний Багдад і прийшов додому. Синдбад накупив слуг, рабів та рабинь і маєтків ще більше, ніж мав раніше, став жити веселим життям. Отак скінчилася його перша подорож.
…Синдбад-мореплавець почастував Синдбада-сухопутця вечерею, подарував йому сто золотих і відпустив його. Коли ж настав ранок, Синдбад-носій прийшов до Синдбада-мореплавця, щоб почути про другу подорож.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу