Шарлотта Бронте — Джейн Ейр (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

Сторінка 4 з 4

Він хотів врятувати її, але вона стрибнула вниз і розбилася. Після того як місіс Рочестер кинулася вниз із зубців, почувся страшний тріск і все завалилося. Містера Рочестера витягли з-під руїн живого, але йому вибило одне око, покалічило руку, а згодом запалилося друге око, і він перестав бачити. Тепер містер Рочестер жив у глушині в невеличкому маєтку, що звався Ферндіні.

Джейн негайно виїхала у Ферндін і прибула перед смерком. Її впізнали двоє слуг, з якими жив містер Рочестер. Чоловік був таким же струнким і міцним на вигляд, але обличчя здавалося зневіреним і понурим. Джейн зайшла до нього і почала говорити. Сліпий не міг повірити, що дівчина повернулася. Містер Рочестер показав скалічену руку, на якій не було пальців, на його чолі був шрам, правим оком він міг ледь бачити світло.

Наступного дня Джейн і містер Рочестер пішли на прогулянку. Джейн розповіла про своє життя за останній рік, про Сент Джона і його пропозицію. Містер Рочестер страждав, бо був сліпим і калікою, але він вирішив не відпускати свого щастя, тому заявив, що вони повинні негайно одружитися. Джейн погодилася. Вона дізналася, що в той самий день, коли почула голос містера Рочестера, він з розпукою думав про неї і з його уст вихопилися слова: "Джейн! Джейн! Джейн!". Після цих слів він почув її голос, який говорив, що йде. Джейн нічого не сказала, бо цей збіг був надто дивний і нез'ясовний і надто сильно вразив її.

ЕПІЛОГ

Містер Рочестер і Джейн одружилися. На вінчанні були лише вони, священник і паламар. Джейн написала сестрам, і ті схвалили її крок. Сент Джон не відповів на листа зі звісткою про вінчання, але через шість місяців він написав Джейн стриманого, поважного листа. Відтоді вони листувалися. Джейн навідала Адель, яку містер Рочестер ще раніше віддав у школу. Там дівчинці було важко, тож Джейн підшукала школу з м'якшими правилами неподалік, часто навідувала дівчинку, а подеколи й забирала додому.

Минуло десять років. Джейн була щаслива. Протягом перших двох років подружнього життя містер Рочестер був сліпий. Одного ранку, наприкінці другого року, він повідомив, що починає трохи бачити. Коли йому було подано на руки його первістка, то він побачив, що хлопчик дістав у спадок його очі, такі, які вони були колись, — великі, чорні, блискучі.

Діана й Мері Ріверс повиходили заміж, щороку вони навідують Джейн, а Сент Джон залишився неодруженим.

Стислий переказ скорочено, автор: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

1 2 3 4