Завантаження

Материнське слово
...Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що закрию зараз очі — і пам'ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства.
Голуби — голубочки,
Несіть щастя синочку! —
чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився.