Рік написання: 1967.
Літературний рід: Лірика з елементами ліро-епосу.
Жанр: Ліричний вірш-притча.
Напрям, течія: Модернізм; шістдесятництво, символізм з елементами неоромантизму.
Вид лірики: Філософська та особиста.
Віршовий розмір: Змішаний: ямб (ненаголошений склад чергується наголошеним, U_) та анапест (два ненаголошені склади чергуються наголошеним, UU_):
Я вú бра ла Дó лю со бí са мá.
І щó зі мнó ю не стá не ться, –
у мé не жóд них пре тéн зій не мá
до Дó лі – мо є́ ї о брá ни ці.
Римування: Перехресне (перерване) (АБАБ).
Рими точні: базар – скнар, полі – долі, гірш – гріш, Міньйони – мільйони, платив – золотим, сумлінням – сумнівним, дні – мені, горнулись – відвернулись, ясне – мене, очі – неохоче, затям – життям, суворо – горе, ім'я – моя, плати – мати, закон – сон, сталось – зосталось, сама – нема, станеться – обраниці.
Строфа: Вірш складається з дев'яти строф.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен) та розірваний катрен.
Провідний мотив, мотиви:
- Протиставлення матеріального й духовного.
- Осмислення призначення поета й поезії.
- Ціна правди: чим людина готова заплатити за можливість жити по совісті й говорити правду.
Тема: Розповідь про те, як лірична героїня обирає собі долю на базарі.
Ідея: Людина повинна свідомо обирати свою життєву дорогу й нести відповідальність за свій вибір, яким би тяжкім той не був.
Основна думка: мистецтво невіддільне від правди якщо — митець зрікається її, він зрікається своєї долі.
Художньо-стильові особливості:
- Центральна і єдина сюжетна лінія твору розгортається уві сні ліричної героїні: починається з алегоричної сцени на базарі, де відбувається пошук долі (зав'язка) → діалог ліричної героїні з Долею (розвиток дії) → момент прийняття остаточного рішення (кульмінація) → героїня усвідомлює незворотність і правильність свого вибору (розв'язка).
- Ознаки притчі: лаконічна історія повчального характеру, використання алегоричних образів, символізм, моральний висновок наприкінці, універсальність для різних епох та культур.
- Поєднання казково-фантастичного й філософського елементів.
- Проста, розмовна інтонація з глибоким підтекстом; діалогічна форма (розмова з Долею).
- Чіткий ритм сприяє легкому сприйняттю та запам'ятовуванню.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "чудернацький базар", "у чистому полі", "щедрих людей", "бідні Міньйони", "золотом золотим", "Долі-ворожки", "обличчя ясне", "диво велике".
- Метафори: "тасуючи дні" (доля як гравець), "душею покликала очі", "платити життям" ― вимога справжньої самопожертви; "Поезія – рідна сестра моя / А правда людська – наша мати".
- Уособлення: "Долі-ворожки, тасуючи дні, до покупців горнулись …самі набивались мені І тільки одна відвернулась", "Сказала вона неохоче / суворо … я принесу тобі горе (доля)", "…минула ніч. І скінчився сон. А Доля мені зосталась".
- Персоніфікація: Доля постає як жива істота, з якою можна вести діалог, а Поезія та Правда стають її родичами, підкреслюючи їх нерозривний зв'язок.
- Алегорія: базар, де продаються долі, символізує життєві можливості, що відкриваються перед людиною; Доля — життєвий та творчий шлях; Поезія й Правда — духовна місія митця.
- Антитеза (протиставлення): "царівни" і "бідні Міньйони", "за гріш" — "за мільйони", "щедрі і скнари", матеріальна плата ↔ плата життям.
- Порівняння: "І я її прийняла, як закон".
- Градація: "Дехто щастям своїм платив / Дехто платив сумлінням…".
- Анафора: "Дехто …".
- Риторичні запитання: "А може візьму?", "То хто ж ти така? Як твоє ім'я? Чи варта такої плати?".
- Тавтологія: "золотом золотим".
- Інверсія: "наснився базар", "продавалися Долі", "сказала вона", "минула ніч", "скінчився сон".
- Асонанс [о], [і], [а] та алітерація [д], [с], [з], [н].
Образи та символічні образи:
- Лірична героїня — оповідачка, в образі якої втілено саму поетку.