Рік написання: 1933 (не підтверджено).
Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Напрям, течія: Модернізм; неоромантизм з елементами символізму.
Вид лірики: Філософська та громадянська (патріотична).
Віршовий розмір: П'ятистопний ямб з пірихієм (UU); в рядку повних п'ять стоп, закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним (U_):
Гос пóдь ба гá тий нáс бла гó сло вúв
Да рá ми, щó ні кó му нé од ня́ ти:
Лю бóв і твóр чість; тý га í по рúв,
Од вá га í во гóнь са мо по свя́ ти.
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: вотще – дощем, ясне-бо, небо, благословив – порив, одняти – (само)посвяти, вин – один, веселих – келих.
Строфа: Вірш складається з трьох строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Уславлення духовного багатства українського народу.
- Вдячність, вміння цінувати отримане.
- Віра у власні сили.
- Право займати активну позицію (обирати свій келих).
- Самопожертва заради вищої мети.
Тема: Роздуми про блага, даровані нам Богом.
Ідея: Заклик сміливо приймати Боже благословення та жити за велінням серця, реалізовуючи свої вміння.
Художньо-стильові особливості:
- Розмір вірша та римування сприяють легкому сприйняттю та запам'ятовуванню.
- Емоційна наснаженість, закличність (імперативність).
- Піднесена, урочиста інтонація та життєствердний настрій.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "безсмертне / величне / ясне", "літеплий дощ", "врочисте небо", "багатий Господь", "солодкі грона", "променисті вина", "веселі столи", "найхмельніший келих".
- Метафори: "Господь багатий нас благословив дарами, що нікому не одняти: …вогонь самопосвяти", "… доволі на столах Його веселих", "твойому серцю найхмельніший келих".
- Уособлення (персоніфікація): "Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо.
- Градація: "любов і творчість; туга і порив, одвага і вогонь самопосвяти" ― наростання емоційної сили.
- Перелічення: "І вірити, і прагнуть …і величне, і ясне-бо".
- Архаїзми: вотще (даремно, марно), лíтеплий (ледь теплий), самопосвята.
- Інверсія: "лине хмара", "розверзається небо".
- Асонанс [і], [о], [е], [а] та алітерація [б], [в], [л], [р].
Образи та символічні образи:
- Ліричний герой — власне автор — сміливий, мудрий, рішучий чоловік, який вірить у високе призначення людини. Для нього самореалізація є справою і важлива, і приємною. Він уміє цінувати життя, вірить у власні сили, правильність свого вибору, ідей та цінностей, які базуються на благодаті Всевишнього.
- Господь — центральний образ вірша, щедрий Бог, джерело всіх благ та милості.
- Образи природи (хмара, дощ, небо) як вияв божественної гармонії та очищення.
- Солодкі грона і променисті вина є символами чистої радості життя, насолоди творчістю й любов'ю.
- Найхмельніший келих — це особистий вибір життєвого шляху; в національному контексті символізує визволення.
- Вогонь самопосвяти — внутрішній запал, натхнення, готовність віддати все заради високої мети.
Примітки та корисна інформація:
Вірш опубліковано у складі збірки "Цитаделя духа", 1991 р.