Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш-казка.
Вид лірики: Пейзажна.
Напрям, течія: Модернізм, символізм.
Віршовий розмір: Чотиристопний хорей з пірихієм (UU); в рядку чотири стопи, закономірність – наголошений склад чергується ненаголошеним (_U):
Нíч — ве лú ка ча рів нú ця!
Зча ру вá ла звí ра, птú цю,
зча ру вá ла всíх лю дéй —
нé по бá чиш ї́х ні дé.
Римування: Паралельне або суміжне (АА, ББ).
Рими точні: чарівниця – птицю, людей – ніде, полі – роздоллі, бджілку – гілку, відчарував – трав, чарівник – трудівник – звик, розбудить – люди, чарівники – віки.
Строфа: Вірш складається з трьох строф: І та ІІІ ‒ восьмивірш, ІІ ‒ семивірш (септима).
Провідний мотив, мотиви:
- Світ природи як справжнє чарівництво.
- Взаємозв'язок усього живого: ніч і ранок, темрява і світло, спокій і діяльність — усе це нерозривні частини життя, що доповнюють одне одного.
Тема: Зображення ночі й ранку як двох магічних сил природи, що по-різному впливають на світ і життя людей.
Ідея: Уславлення краси й досконалості природних циклів.
Основна думка: "Два оці чарівники в світі цім живуть віки".
Художньо-стильові особливості:
- Вірш має ознаки дитячої поезії: простота мови, лаконічність, повторюваність, яскрава образність, казково-алегоричний характер.
- Антитеза як композиційна основа (саме контрастність формує ідейний зміст твору).
- Оптимістичний, життєствердний настрій.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "велика чарівниця", "в цвіту вишнева гілка", "баский вітер", "сині квіти", "щирий трудівник".
- Уособлення (метафори): "ніч зачарувала звіра, птицю", "ранок – все відчарував; ранок трудиться звик, до праці всіх розбудить", "два оці чарівники живуть віки".
- Персоніфікація: ніч і ранок постають як "чарівники", наділені людськими рисами.
- Антитеза: "ніч …зачарувала", "ранок …відчарував".
- Перелічення (повтори): "і метелика, і бджілку, і …гілку, і …вітра…, і тополю…", "зчарувала звіра, птицю, …людей", "не побачиш вітра …, ні тополю…, ні метелика, ні бджілку, ні гілку", "хай то птиці, звірі, люди …" ― створюють ритмічність і підсилюють образність.
- Риторичний оклик: "Ніч — велика чарівниця!".
- Зменшено-пестливе слово бджілку додає теплоти й лагідності.
- Анафора: "зчарувала …", "ні …", "і …".
- Асонанс [і], [о], [а] та алітерація [ч], [ц], [в], [р].
Образи та символічні образи:
- Ніч — чародійка, що приносить тишу й спокій: символ відпочинку, таємничості, сну.
- Ранок — чарівник-трудівник, що пробуджує світ; символ оновлення, праці й світла.
- Люди, звірі, птиці, комахи — усе живе, підвладне ритмам природи.
- Природа (вітер, тополя, квіти, вишнева гілка) — живий, одухотворений світ.
- Зорові образи: ніч, птиця, поле, тополя, метелик, бджілка, квіти, птиці, звірі, люди.
- Образи кольорів: сині квіти, вишневий цвіт.