Літературний рід: Лірика.
Рік написання: 1934.
Жанр: Ліричний вірш.
Напрям, течія: Модернізм, символізм.
Вид лірики: Пейзажна та філософська.
Тематика: Дитяча поезія.
Віршовий розмір: Чотиристопний хорей з пірихієм (UU); в рядку повних чотири стопи, закономірність – наголошений склад чергується ненаголошеним (_U):
Хó дить сóн це ý кри сá ні,
спúть сло в'я́н ське є Ди тя́.
Ї́ дуть сá ни, плá че Пá ні,
снí гом стé ли ться жи ття́.
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: сани – незнану, путь – повезуть, сани – Пані, сни – сарни, крисані – Пані, Дитя – життя.
Строфа: Вірш складається з трьох строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Народження ― це лише початок, і воно несе з собою не тільки світло, а й тінь майбутнього.
- Неминучість долі (як сніг, що стелиться під ногами, так і життя Ісуса вже визначене).
- Сила пам'яті та єдності (український звичай).
- Благословення на щасливий рік.
- Поєднання людської втіхи та материнського суму.
Тема:
Зображення радості очікування народження Христа, підготовка народу до цієї події на тлі зимового пейзажу.
Ідея:
Визнання рідної землі поета (Лемківщини) рівною серед інших, а отже й на ній могло статися диво народження Христа.
Художньо-стильові особливості:
- Поєднання християнських та язичницьких мотивів з образами народної культури, створюють враження казковості й містерійності.
- Вірш надзвичайно музикальний: ритмомелодику творять легка рима; повтори ("Тешуть теслі з срібла сани") посилюють емоційність, додають своєрідного ритуального звучання.
- Урочистий світлий настрій, присвячений сакральним темам.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "сніжиста путь", "веснянії сни", "синь незнана", "слов'янськеє Дитя".
- Метафори (уособлення): "стелиться сніжиста путь", "ходить сонце у крисані", "снігом стелиться життя".
- Алюзії: Дитя Боже ― Ісус Христос, що прийшов у світ; Ясна Пані ― Матір Божа.
- Порівняння: "очі наче у сарни" ― тобто перелякані, повні сліз; підкреслюють невинність, чистоту і зв'язок з давньою природною міфологією.
- Рефрен: "Тешуть теслі з срібла сани" ― не тільки реалістичне зображення народного ремесла, але й символічний акт приготування до великої події, народження Сина Божого.
- Повтор (тавтологія): "тешуть теслі".
- Інверсія: "тешуть теслі", "стелиться путь", "сняться сни", "спить Дитя", "їдуть сани", "плаче Пані".
- Алітерація свистячих приголосних ("Тешуть теслі з срібла сани, / сняться веснянії сни. / На тих санях Ясна Пані, / очі наче у сарни").
Образи та символічні образи:
- Дитя Боже / Слов'янськеє Дитя — це і Христос, і водночас язичницький образ (частина світового циклу життя й смерті), який символізує джерело життя та надії.
- Ясна Пані — Марія, яка не тільки радіє народженню, а й плаче, знаючи майбутнє свого сина. Втілення материнської любові й турботи.
- Сонце в крисані — у слов'янській міфології сонце вважалося живою істотою, богом, який спостерігає за світом.
- Сани, сніжиста незнана путь — непростий життєвий шлях можливо, навіть шлях до небесного царства.
- Сніг — невинність, але також холод і приреченість. Життя Христа, як і сніг, вразливе, чисте, але водночас швидкоплинне.
- Веснянії сни — мрії про щасливе майбутнє.
Примітки та корисна інформація:
Вірші Б.-І. Антонича "Різдво" і "Коляда" пов'язані між собою тематично; це своєрідний диптих, пов'язаний одним ліричним сюжетом.
Твір увійшов до збірки "Три перстені", друкованої в грудні 1934 р.