Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш, стилізований під біблійний псалом.
Вид лірики: Філософська й медитативна.
Напрям, течія: Модернізм, символізм.
Віршовий розмір: П'ятистопний ямб з пірихієм (UU); в рядку повних п'ять стоп, закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним (U_):
Бла жéн той мýж, во íс ти ну бла жéн,
ко трúй не бýв ні блá знем, нí ву жéм.
Римування: Паралельне (АА, ББ).
Рими точні: блажен – вужем, будні – облудні, зради – поради, харчі – плечі, навіжений – блаженний, одиноким – потоком, плоди – сади, хула – крила, півметра – напівмертва, (ні) мети – німоти, владам – ладан, гаманцем – горобцем, далі – сандалій, ведеться – западеться.
Строфа: Вірш складається з чотирнадцяти строф по два рядки в кожній.
Вид строфи: Двовірш (дистих).
Провідний мотив, мотиви:
- Вічне питання морального вибору: людське життя нагадує роздоріжжя.
- Боротьба добра і зла.
- Праведність ― джерело сили й гідності.
- Цінність внутрішньої стійкості до випробувань, вірності своїм ідеалам, порядності, праці заради суспільної користі.
- Засудження брехні, служіння фальшивим ідеалам, схиляння перед авторитетами.
- Відповідальність перед собою й Богом.
Тема:
Роздуми про життєвий шлях людини крізь призму загальнолюдських цінностей і християнського світогляду.
Ідея:
Щасливий той, хто живе з чистою совістю й правдою в серці, адже вони є єдиною вартісною опорою.
Основна думка: "А хто від правди ступить на півметра / душа у нього сіра й напівмертва".
Художньо-стильові особливості:
- Твір є переспівом (авторською інтерпретацією), а не перекладом біблійних псалмів царя Давида. Поетка зберегла головну ідею біблійного псалма про дві дороги (праведника й грішника), але значно розширила її, додавши власні образи та деталі, актуальні для її часу.
- Морально-повчальна лірика, що поєднала біблійні, громадянські та соціяльні мотиви.
- Композиційно твір побудований на антитезі ― чітко окреслено дві лінії: 1) шлях праведника, що веде до духовного розквіту й гармонії; 2) шлях грішника, що завершується спустошенням і забуттям. Таким чином, авторка через різкий контраст показує два можливі життєві вибори та їхні наслідки.
- Мовні засоби: застаріла лексика (облудні – обманні, брехливі; лукавих – грішних, хитрих); церковнослов'янізми (блажен – щасливий, хула – осуд / ганьба, воістину – справді / дійсно, кадити, ладан, херувимський – ангельський); емоційно забарвлена лексика (просторіччя): празник – свято, кóрчі – судоми; слова в переносному значенні: блазень – людина, яка на потіху іншим удає із себе дурника, вуж – хитра, вивертка людина.
- Ритм рівний, спокійний, що надає твору мелодійності та виразності. Кожна строфа звучить, як окремий аргумент.
- Настрій: життєствердний піднесений, сповнений віри у силу добра та справедливості.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "блажен муж", "збіговиська облудні", "крилаті плоди", "лукаві", "сіра й напівмертва душа", "без'язикі корчі німоти", "херувимський ладан"
- Метафори: "котрий не був ні блазнем, ні вужем", "не схибнеться на дорогу зради", "не зміняє совість на харчі", "душа його у Бога на плечі" ― ніби Господь особисто тримає людину; "Крилаті з нього вродяться плоди, / і з тих плодів посіються сади", "ні слава, ні хула / не зможе вік надборкати крила", "А хто від правди ступить на півметра, — душа у нього сіра й напівмертва", "Не буде в ній ні сили, ні мети, лиш …", "І хто всіляким ідолам і владам / ладен кадити … ладан* ‒ поклонятися", "душа у нього буде горобцем", "дощі розмиють слід його сандалій".
- Антитеза: "Блажен той муж…" (праведник) проти "А хто від правди ступить…" (грішник), життя праведника ― плідне та стійке, а відступника ― беззмістовне та руйнівне; "ні в празники, ні в будні". "І хоч про нього скажуть: навіжений, / то не біда,— він все одно блаженний"; спокуса / стійкість, духовний ріст / занепад, багатство / убогість.
- Порівняння: "стоятиме, як древо над потоком" ― образ сили.
- Риторичний оклик: "дорога ницих в землю западеться!".
- Градація: "Блажен той муж, воістину блажен, …все одно блажен".
- Гіпербола: "Котрий вовік ні в празники, ні в будні / не піде на збіговиська облудні", "…не зможе вік надборкати крила",
- Анафора: "І …".
- Інверсія: "вродяться плоди", "посіються сади".
- Асонанс [о], [і], [и] та алітерація [н], [б], [с], [д] і [р].
Образи та символічні образи:
- Блаженний муж ― не герой із плоті й крові, а радше модель людини, що не піддається злу, не зраджує принципи.