Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Напрям, течія: Постмодернізм.
Вид лірики: Інтимна.
Віршовий розмір: Змішаний, за основним чергуванням амфібрахій; закономірність ‒ ненаголошений склад чергується наголошеним і ненаголошеним (U_U).
ко лú по вер тá єть ся свíт спи нó ю
і знóв по між нá ми вíд стань і стí ни
го во рú зі мнó ю / го во рú зі мнó ю
хай нá віть сло вá ці ні чó го не змí нять
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: спиною – мною, стіни – змінить, війною – мною, битви – любити, засвоїв – мною, несміло – тілом.
Строфа: Вірш складається з трьох строф по п'ять рядків у кожній.
Провідний мотив, мотиви:
- Самотність і потреба в спілкуванні.
- Сила слова в часи відчаю, відчуження та війни.
- Слово як порятунок і вияв любові.
Тема:
Благання ліричного героя до значущої особи говорити з ним, адже це йому вкрай необхідно.
Ідея:
Важливість розмови між людьми у важкі моменти: коли все йде шкереберть, немає надії і ти здаєшся безпорадним проти реальності, слова здатні зігріти душу.
Художньо-стильові особливості:
- Лаконічний стиль ‒ використання коротких фраз та влучних метафор, відсутність розділових знаків і великих літер, що допомагає підкреслити емоційність та глибину твору.
- Повтори (рефрени) як структурна й емоційна основа.
- Філософічність: сучасна поезія з елементами екзистенціалізму.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "тихо", "незграбно", "несміло" ‒ передають чутливість ліричного героя.
- Метафори (уособлення): "світ повертається спиною" ‒ конфлікти та перешкоди; "довкола пахне війною", "слово станеться тілом".
- Рефрен: "говори зі мною" ‒ повторюється як мантра, благання; ідейний стрижень.
- Антитезa: "слова нічого не змінять" та "словом також можна любити".
- Градація: поступове наростання емоційної напруги.
- Повтор: "я одне лиш знаю і одне засвоїв".
- Асонанс звуків [о] та [е], алітерація [г], [п], [т], [с] та сонорних [л], [м], [н].
Образи та символічні образи:
- Ліричний герой ‒ вразливий, почувається покинутим напризволяще, хоче бути почутим; він вбачає в іншій людині свого уявного Бога, тобто, підтримку, просить не віддалятися, не ігнорувати його.
- Адресат ‒ близька людина, можливо, кохана.
- Слово ‒ центральний образ ‒ як символ емоційного зв'язку, духовного опертя, любові й близькості.
- Війна ‒ не лише як реальна подія, а і як стан душі, непорозуміння в стосунках.
Примітки та корисна інформація:
У вірші "Молитва" поет подав звичний християнський обряд за рятівний жилет людини. На думку деяких критиків, цей вірш, навіяний війною на Сході, передає слова солдата перед боєм, що цілком можливо, оскільки автор є активним громадським діячом та неодноразово допомагав солдатам в ОСС.
Вірш набув широкого розголосу після декламування Остапа Ступки в рамках проєкту відеопоезії "Україна. З вірою в серці" 2014 р.