Єва. Маленька Королівна, яка не могла говорити. Коли народилась, то закричала, але після цього замовкла. Єва була доброю, любила гратися в королівському саду і парку. Вона розуміла, про що думають дерева, розповідала їм про себе і своє бажання заговорити. Пташки розповідали їй різні дивовижі, звірі лащилися до неї і не боялися. Єві якнайбільше хотілося говорити саме людською мовою. Мама вчила доньку малювати і вишивати, Король часто вирушав із дочкою на прогулянки і розповідав про світ. Єві найбільше подобалися лілії, бо були спокійні і тихі, а ще дуже прості і тендітні. Якось дівчинка пообіцяла статуї Богородиці, що на Різдво принесе їй пахучу білу квітку лілії. Коли це сталося, дівчинка змогла заговорити.
Король і Королева. Батьки Єви, які дуже довго чекали на дитину, тому дуже раділи, коли дівчинка народилася. Король скликав найкращих лікарів з усього королівства, своїх мудреців, але ті не знали, що сталося, і радили молитися. Довго молилися Король і Королева, щоб їхня донечка вимовила хоч звук, але нічого не змінювалося. Батьки дуже любили свою дитину і найбільшим щастям для них було б, якби вона могла до них озватися. Королівство любило своїх правителів і співчувало їм.
Садівник. Любив маленьку Єву і радів, коли Королівна приходила в сад та оранжерею, бо знав, що все дуже добре росте, як дівчинка просто трошки побуде біля рослин і торкнеться їх рукою.