Хвостик. Головний герой повісті-казки. Напередодні Різдва йому доводиться осилити непростий шлях додому. Завдяки наполегливості, кмітливості, допомозі друзів він долає всі труднощі, перешкоди і досягає своєї мети – знову виходить на сцену різдвяного вертепу й зустрічається з овечкою Бертою. Хвостик був маленьким, доброзичливим і допитливим. Він жив на околиці карпатського села, в духовному центрі, де усім керував отець Теодор. Влітку ослик бавився з дітьми в дитячому таборі при центрі, катав їх на собі і розважався, восени – спостерігав за змінами в природі, а взимку – готувався до участі в різдвяному вертепі. Напередодні свят Хвостика викрали двоє грабіжників, але, налякані місцевим мешканцем, вони втекли, і Хвостик залишився сам у лісі. Більше тижня він мандрував лісом, дачним селищем і навіть циганським табором, змінив кількох господарів. Але щоразу Хвостик покидав тепле місце і йшов далі, адже він любив овечку Берту та мріяв знову взяти участь у різдвяному вертепі.
Отець Теодор. Життєрадісний тридцятирічний священник, який виглядав майже дитиною. "Його рожеве кругле обличчя з лагідними карими очима та довірливою усмішкою одразу викликало симпатію. Люди горнулися до панотця, який жив з родиною на околиці села, біля лісу, в триповерховому духовному центрі". Отець мав дружину і троє малих діток.
Степан Кузька. Молодий дільничний поліцейський, який приїжджав на виклики звичайним велосипедом. Інколи він пробував писати вірші, бо був нетиповим поліцейським. Мріяв здійснити якийсь подвиг, який привернув би увагу Марусі, яка працювала у місцевому кафе. Дільничний шукав ослика, перевіряв у Підгірцях усі хати і хліви, бо дав собі клятву, що одружиться з Марусею, коли знайде Хвостика.
Гога. Злодій, який вирішив викрасти з напарником ослика Хвостика, щоб продати за кілька сотень баксів чи здати на м'ясо. Гога був довгов'язий, у роті мав залізний зуб. Він був чоловіком упертим і кмітливим, життя його добряче обтесало. Його обличчя було подовбане віспою.
Карло. Другий злодій, низький на зріст, був так прозваний за те, що мав щось від карлика, "…довгий ніс та скривлені на один бік губи робили його подібним на підземного троля. Він виглядав завжди втомленим… Він не мав власної думки. А якщо вона й з'являлася, то він ховав її глибоко на споді свого серця".
- Різдвяна історія ослика Хвостика (повний текст) ▲ читається за 9 хвилин
- Різдвяна історія ослика Хвостика (аналіз, паспорт твору)
- Різдвяна історія ослика Хвостика (скорочено)
- Чому його ніхто не розумів? (та інші запитання)
- Біографія Олександра Гавроша
Чуча Божий. Один з мешканців Підгірців, який майже не з'являвся на люди. Він мав сорок років, жив з матір'ю, ніде не працював, любив вирізати дерев'яні фігурки пташок. Чуча Божий був зовсім не пристосований до життя, у нього були дивні патли, русява борода, кілька пеньків замість зубів. Коли його мама захворіла, він вирішив піти вночі помолитися на хресній дорозі, яку побудував отець Теодор. Саме тоді злодії вели Хвостика, а побачивши Чучу Божого, налякалися і втекли.
Міка та Оніка. Дві сестри-бабусі, які прихистили Хвостика у себе, а потім дуже налякалися, що поліція посадить їх як співучасниць крадійства. Ослику було добре у бабусь, бо вони його смачно годували, ласкаво до нього говорили. Ці бабусі були близнючками і мали по сімдесят років. Були вони нащадками місцевого графа і недавно повернули собі помістя, у якому вели потаємний спосіб життя.
Іван Кривський. Сільський голова Підгайців, який головував уже четвертий термін, хоч турбувався лише про себе. Це був кремезний чолов'яга, під два метри зросту, з великим одутлим обличчям і відстовбурченими вусами. Він не любив поліцейського Степана Кузьку, тому коли дізнався про викрадення у Підгірцях віслюка, вирішив сам його знайти, щоб продати за кордон чи заслужити ласку владики, який був власником ослика.
Вася Кобра. Права рука Кривського, його охоронець і водій, завжди швидко, рішуче і без жалю виконував волю хазяїна. Кобрі було доручено знайти ослика швидше за поліцейського Кузьку.
Мотиль. Шістдесятирічний сивий чолов'яга, пенсіонер, колишній заводський зварювальник, до якого потрапив ослик Хвостик. Мотиль саме був у своєму дачному будиночку, який колись зварив з металу сам. Хоч взимку на дачі ніхто не приїжджав, Мотиль часто туди навідувався, бо тікав від сварливої дружини, яку називав фурією і зміюкою. Тут він любив випити і відпочити. Навіть ослика він пригостив вином з хлібом. Хвостик не міг довго бути з Мотилем, бо той мусив їхати додому, а дружина нізащо б не дозволила залишити віслюка.
Аліса. Велика біла кобила, яка належала циганському барону Джекі-Чану. Аліса мала 12 років, була дуже розумною, тож коли ослик потрапив до ромів, вона дала йому багато цінних порад, розповіла, як добратися до міста.
Оладар Чікош. Тридцятирічний ром, який першим помітив ослика Хвостика, коли той забрів до табору. Оладар був лінивим, мав шестеро дітей, а жінка саме захворіла. Стара мати часто докоряла йому за те, що вони жили в бідності. Появу ослика він сприйняв, як подарунок неба. Як тільки барон дізнався про ослика, то забрав собі, давши Оладару лише 100 гривень. Після цього Оладар пішов до Кобри і розповів, що ослик у барона. Коли Оладар зрозумів, що барон йому цього не пробачить, то побіг до нього і попередив, що прийде Кобра шукати ослика. На щастя, ослик на момент приходу Кобри, встиг втекти.
Джекі Чан. Циганський барон, якого прозвали так за те, що в молодості любив фільми з відомим каратистом. Джекі Чан, дізнавшись про ослика, якого знайшов Оладар, забрав тварину собі і наказав усім прикусити язики. У барона з головою Кривдським були напружені відносини.
Йончі. Старший син ромського барона Джекі Чана, п'ятнадцятирічний хлопець, який годував, поїв, чистив кобилу Алісу.
Роман Нечиталюк. Сорокарічний чоловік, сторож у міському парку, куди прийшов ослик Хвостик. Роман був кмітливим чоловіком, хоча доля ставилася до нього по-різному. Колись служив на флоті. Мав дружину і п'ятирічного сина Миколку. Від домашньої рутини Нечиталюк відпочивав у парку, перечитавши нарешті всю домашню бібліотеку і спростувавши прізвище своїх малоосвічених предків. Роман прихистив Хвостика, який міг замерзнути в парку. Згодом Роман повів ослика до церкви, біля якої відбувався вертеп. Саме там ослика впізнав єпископ, і таким чином Хвостик знайшовся.
Єпископ (владика). Високий ставний чоловік у темній рясі й дивній маленькій квадратній шапочці. Він носив окуляри та коротку сиву борідку. Саме владика купив колись ослика Хвостика за 500 доларів, щоб той жив у духовному центрі і розважав дітей. Овечка Берта теж належала владиці, її він отримав на День ангела.
Берта. Одна з трьох овечок, які мешкали у стаєнці отця Теодора. Дві овечки були чорняві, а Берта – білява. Ослик Хвостик дуже любив її. Маленьким ягнятком Берту подарували владиці на День янгола. Разом з Хвостиком вона минулого року брала участь у різдвяному вертепі. Вони жили разом і в отця Теодора, але згодом їх розлучили (овечок забрали, бо ті робили шкоду). Тому Хвостик мріяв знову зустріти Берту, що і відбулося в кінці твору.
Марісабель. Маленьке кудлате ослятко, яке виявилося молодшою сестричкою ослика Хвостика. Вона з'явилася на світ рік тому, коли ослик вже був у дитячому таборі.