Володимир Свідзінський — Прозорий січень небо розтворив... (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2

В даному творі символізує межу між безутішним теперішнім і недосяжним минулим, до якого лине душа ліричного героя.

Огнище / постать в білому убранні — символи втраченого домашнього затишку, тепла, ідеалізованої любові та чистоти.

Паросток та весняний потік — зародження почуття, крихкість любові.

Зорові образи: небо, світло, обрій у тумані, паросток та потік, Дунай-ріка, віяло.

Образи кольорів: срібний, сонячний (золотавий), білий.

Вперше опубліковано у збірці "Поезія" 1986 року.

1 2