Цю жінку я люблю (аналіз, паспорт твору) — Микола Вінграновський: жанр, тема, ідея, комопзиція, проблематика, характеристика героїв на УкрЛіб

Власне лелека є традиційним символом дому, вірності, сімейного щастя, а також відльоту (прощання).

Літо як коротка мить щастя, що скінчилась.

Гарман — тік, де молотять хліб котком або возячи по снопах воза з вантажем;

символ села, стабільності, плідності буденного життя, які стали недосяжними.

Жнива — символ зрілості, повноти щастя (сім'ї, дітей), якого не буде.

"Посічкана солома" символізує порожнечу.

Чорний чай — гіркота спогадів й насиченість переживання.

Примітки та корисна інформація:

Вірш увійшов до збірки "На срібнім березі", 1978 р.

Дивіться також:

Микола Вінграновський — Цю жінку я люблю (аналіз, паспорт твору)