Вороний, який намагається довести другові, що він не відмовляється від боротьби (боротьби своїм щирим словом, не чекаючи слави, нагород, наражаючись на небезпеку), однак покликаний доносити до загалу піднесене. Він наголошує на тому, що як поет вільний у своєму виборі, адже творчість не знає перепон.
Примітки та корисна інформація:
Часто спілкування Миколи Вороного й Каменяра не було приватним, а перетворювалося на публічні дискусії. Так сталося і з цим віршом, що є відповіддю на "Вступ" І. Франка до поеми "Лісова ідилія", присвяченої М. Вороному.