Але далі стосунки з дівчиною не склались, бо в неї вже був наречений; від переживань Михайло навіть захворів. Цю історію сам Старицький не підтверджував, але й не спростовував. Однак, на думку дослідників, якийсь варіант пісні вже побутував у народі до того, як його опрацював Старицький.
Музику до вірша, що став арією з опери за мотивами повісті М. Гоголя "Утоплена", написав Микола Лисенко. Уперше пісня опублікована 1885 року в одеському альманасі "Нива".
З часом пісня знову зазнала змін. Звичну мелодію написали кобзарі Василя Овчиннікова та Андрія Волощенка. Перша друкована її згадка – "Школа гри для бандури. Шевченко, Василь", 1914 рік. Ця версія набула популярності в лавах УПА. А в 1973 році перший та п'ятий куплети пісні було використано у звуковій доріжці знаменитого фільму "У бій ідуть лише "старі"" (муз. А. Волощенка і В. Овчинникова).