Маруся Чурай — Ой не ходи, Грицю... (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2

/ Прийшов четвер — Гриць уже помер, / Прийщла п'ятниця — поховали Гриця" ‒ послідовність подій посилює напругу.

  •     Зменшенно-пестливі слова: чарівниченька, зіллячко.
  •      Антитеза: "Нехай не буде ні тій, ні мені".
  •    Анафора: "У неділю рано", "У середу рано", "А в суботу рано" ‒ створює ритмічність і наростання подій.
  •      Алітерація [ч], [р], [д] та асонанс [а], [і], [о].

  • Образи та символічні образи:

    •      Головна героїня ‒ дівчина-чарівниця ‒ символ фатальної жінки, не жертва, а вершительки долі. Вона бере ініціативу у свої руки: ретельно сплановує злочин, що розтягується на кілька днів, і зовсім не вагається. Вона не просто мститься, а чинить, як вважає, "справедливий" суд над Грицем.
    •    Гриць став жертвою чарів, але й власної нерішучості. Він не спромігся обрати між двох дівчат. Одна з них, імовірно, Маруся (як припускають дослідники, пісня могла бути пов'язана з легендарною Марусею Чурай), не витримала цього і вирішила, що краще він загине, ніж буде з іншою.
    •  Мати осуджує вчинок, її суворість до доньки ("мати дочку била") є віддзеркаленням суворості моральних засад народу.
    •   Чари, зілля ‒ це, з одного боку, символ містичного втручання в долю (дівчина говорить про те, що лише причарований Гриць міг її кинути), з іншого ‒ знаряддя вбивства
    •    Хата з чотирьох дощичок ‒ домовина; символ смерті, відплати, фатального завершення.

    Примітки та корисна інформація:

    Народна пам'ять приписує поетесі авторство близько 20 пісень, серед яких і "Ой не ходи, Грицю"; заведено вважати, що зміст безпосередньо пов'язаний із самою Марусею Чурай, яка ніби-то отруїла свого коханого через зраду. Через напівлегендарність авторки, остаточна версія пісні залишається предметом дискусії.

    На початку XIX століття твір перекладено німецькою та французькою мовами, а також використано в низці творів світової музики, зокрема, угорським композитором Ференцом Лістом. Про зацікавленість піснею також говорять і численні інтерпретації сюжету різними українськими поетами, прозаїками та драматургами; найвідоміші з них ‒ балада Левка Боровиковського "Чарівниця", повість Ольги Кобилянської "В неділю рано зілля копала" та історичний роман у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко.

     

    Вечорниці – гуляння молодих людей в українському селі. На цих гуляннях молоді люди знайомились одне з одним та починали стосунки; якщо хтось знаходив собі пару, то припиняв на них ходити.


    1 2

    Аналіз інших творів Марусі Чурай:


    Дивіться також: