Ірина Жиленко — Жар-птиця (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2

  •       Анафора: "І…" на початку п'ятьох рядків.
  •      Інверсія: "дверцят не замкнула вона", "рвонулась Жар-птиця", "освітилась столиця", "лежить вона терпляче в ліжку", "пішли на лад справи", "злетить вона".
  •       Асонанс [а], [о], [у] та алітерація [р], [ш], [ч], [к], [с], [н] ("І вся вороняча орава зчинила люту стрекотняву: "Вона яскра-яскра-яскррава!"").

  • Образи та символічні образи:

    •       Жар-птиця ‒ чудесна золота пташка, що символізує радість, піднесення, щастя, в яке треба вірити, щоб не сталося; прагнення до свободи, адже її не можна ув'язнити, як і справжню творчість, талант та мистецтво. В українській міфології жар-птиця є втіленням вогню, сонця, а її поява віщує велику удачу.
    •        Світло Жар-птиці ‒ це духовне пробудження, краса, істина.
    •       Ґава називає себе Павою, але сама потворна, фальшива та підступна; критикує Жар-птицю, хоче посадити її в клітку; символізує буденне, одноманітне, псевдоавторитет.
    •       Вороняча орава, яка підтримує ґаву, ‒ колективний образ обмеженої, ворожої до інакшого маси, яка категорично не сприймає щось нове, незвичне, та прагне затиснути це в рамки своїх уявлень.
    •       Клітка – обмеження свободи, яке відбирає можливість бути щасливим.
    •       Сусідка-чарівниця уособлює людей, які дбають про прекрасне, але можуть через недогляд або наївність втратити її.
    •       Люди ‒ суспільство, яке бажає краси, але часто бездіяльне перед лицем темряви чи заздрості.
    •       Зима період "темряви" в житті, можливо, духовного занепаду.

    Примітки та корисна інформація:

    Твір увійшов до збірки "Казки буфетного гнома" 1985 р.


    1 2

    Аналіз інших творів Ірини Жиленко:


    Дивіться також: