Петро Гулак-Артемовський — Рибалка (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2

/ Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..", "І більше вже нігде не бачили Рибалки!".

  •       Риторичні звертання: "Ловіться, рибочки, великі і маленькі!", "Не надь, Рибалко молоденький, …".
  •       Риторичні запитання: "Чи то коханнячко?", "Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?", "Чи се ж вода?".
  •     Порівняння: "вода-дзеркало", "Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!".
  •      Повтори: "Вода шумить!.. Вода гуля!.., "Чи то журбу, чи то переполох, / Чи то коханнячко", "Гей, гей!", "Вона ж морга, вона й співа…", "Вода шумить!.. Вода гуде…"
  •       Рефрен: "Вона й морга, вона й співа".
  •      Паралелізм: "Що рибка смик – то серце тьох!..", "Сумує він, – аж ось реве, / Аж ось гуде…".
  •     Антитеза: "Не зна він – а сумує", "Ти ж бачив сам, – не скажеш: ні, – …", "І більше вже нігде не бачили Рибалки".
  •      Анафора (єдинопочаток): "Вода шумить!..", "На…", "Чи то…", "Аж…", "І…", "Рибалка…".
  •     Звуконаслідування: в тексті багато звуків, що передають рух води – "хлюп", "гульк", "шубовсть" тощо.
  •   Інверсія: "парубоцькеє оддав би нам серденько", "блищать зіроньки", "приснули скалки".
  •     Зменшувально-пестливі слова: "молоденький", "рибочки", "маленькі", "серденько", "рибалочка", "коханнячко", "дівчинонька", "брівки", "гарненький", "рибки", "сонечко", "червоненький", "веселенькі", "зіроньки", "ніженьки", "глибшенько".
  •       Асонанс [о], [і], [е], [у] та алітерація [ш], [г], [р], [л], [м], [н].
  • Образи та символічні образи:

    •       Рибалка ‒ український юнак, самотній, вразливий, піддається чарівній силі.
    •    Русалка / Дівчинонька ‒ загадкова водяна красуня, яка оманою забирає рибалку до свого світу; втілення спокуси, водночас прекрасної та небезпечної.
    •      Вода, море як таємнича і могутня сила, що межує між двома світами: реальним і потойбічним; морське царство, де все яскраве, ідеальне. Відображає психологічний стан героя, його неспокій та нудьгу.
    •     Сонце, місяць, зіронькі під водою – символи перевернутого, нереального світу, спокуса райським, але оманливим буттям.

    Примітки та корисна інформація:

    Балада "Рибалка" – один з перших творів романтизму, що представляє фольклорний жанр у новочасній українській літературі. "Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від "Енеїди" Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?" ‒ зазначив автор.

    Петро Гулак-Артемовський надихнувся сюжетом німецької балади Ґете Der Fischer. Втім у його варіанті, що базується на популярних народних легендах про русалок та мавок, які красою зваблюють і гублять парубків, яскраво виражений український характер, проста, розмовна мова, а русалка має яскравіший голос.

    Вперше твір надруковано 1827 року у складі зібрання "Вестник Европы", а згодом, у 1833 р., опубліковано в "Утренней звезде" (м. Харків).


    1 2