/ Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..", "І більше вже нігде не бачили Рибалки!".
Образи та символічні образи:
- Рибалка ‒ український юнак, самотній, вразливий, піддається чарівній силі.
- Русалка / Дівчинонька ‒ загадкова водяна красуня, яка оманою забирає рибалку до свого світу; втілення спокуси, водночас прекрасної та небезпечної.
- Вода, море як таємнича і могутня сила, що межує між двома світами: реальним і потойбічним; морське царство, де все яскраве, ідеальне. Відображає психологічний стан героя, його неспокій та нудьгу.
- Сонце, місяць, зіронькі під водою – символи перевернутого, нереального світу, спокуса райським, але оманливим буттям.
Примітки та корисна інформація:
Балада "Рибалка" – один з перших творів романтизму, що представляє фольклорний жанр у новочасній українській літературі. "Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від "Енеїди" Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?" ‒ зазначив автор.
Петро Гулак-Артемовський надихнувся сюжетом німецької балади Ґете Der Fischer. Втім у його варіанті, що базується на популярних народних легендах про русалок та мавок, які красою зваблюють і гублять парубків, яскраво виражений український характер, проста, розмовна мова, а русалка має яскравіший голос.
Вперше твір надруковано 1827 року у складі зібрання "Вестник Европы", а згодом, у 1833 р., опубліковано в "Утренней звезде" (м. Харків).