Микола Вороний — Інфанта (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Сторінка 2 з 2


Образи та символічні образи:

  •       Ліричний герой – власне автор – митець, витончена душа, що споглядає Інфанту та відчуває суперечливі емоції: благоговіння й біль. Він ніби розривається між двома світами – ідеальним та реальним.
  •       Інфанта – уособлення мистецтва, досконалості, що існує поза часом. Вона постає як жінка-мрія, велична, холодна і недоступна, проте краса її бездушна.
  •       Венера – богиня краси, а алмаз – символ вічності. Це ще один натяк на те, що мистецтво безсмертне.
  •       Революція ‒ зміни й руйнування, зовнішня катастрофа, що знищує спокій; у творі постає дисонансом. Це ще один алегоричний жіночий образ, бурхливий та загадковий.

Образи кольорів:

  •       синій – безмежність простору – домінує в кольоровій гамі вірша й увиразнює силует інфанти.
  •       червоний символізує небезпеку, передчуття біди.

Примітки та корисна інформація:

Особливості назви твору. "Інфанта" ‒ це іспанська принцеса.

Історія написання. М. Вороного надихала європейська культура, зокрема іспанське мистецтво. Вірш автор почав писати 1907 року, ще в імперській Україні, а до друку підготував аж через п'ятнадцять років (1922), вже за часи Радянського Союзу; під текстом твору зазначив: "Накидано 1907 р. Викінчено 1922 р.". 

В останньому катрені поет недвозначно вказав на те, що революція здатна докорінно змінити світосприйняття людини.

 


1 2

Аналіз інших творів Миколи Вороного:


Дивіться також: