Василь Стус — Крізь сотні сумнівів я йду до тебе… (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: Лірика.

Жанр: Вірш-маніфест.

Напрям, течія: Постмодернізм, символізм.

Вид лірики: Філософська.

Рік написання: 1972, 26 січня.

Віршовий розмір: Ямб; закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним (U_).

Крізь  сóт ні   сýм ні вів   я   йдý  до   тé бе,  до брó  і  прáв до  вí ку.

Римування: Внутршнє (осіянний – бажанням, грані – дерзань, порив – правдивий і т.д.); рими точні: тебе – неба, туди – сліди, біди – йди, порожнечу – предтеча.

Строфа: Твір має довільну форму, рядки не поділяються на строфи, однак його не можна назвати верлібром через наявність хоч і специфічного римування.

Провідний мотив, мотиви:

•      Усвідомлення власного путі.
•      Віра у вищу мету.
•      Пошук істини через випробування.  
•      Самотність і внутрішня боротьба.
•      Подолання сумнівів та зневіри.
•      Незламність і здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.

Тема:

Показ свідомого вибору ліричного героя свого життєвого шляху.

Ідея:

Уславлення цілеспрямованості та вірності власним переконанням.

Художньо-стильові особливості:

•   Філософічність: яскравий прояв стоїцизму – вчення, мета якого досягнути духовної незворушності, бути мужніми і стійким, приймаючи життя таким, яким воно є; та екзистенціалізму – напрямку, що стверджує: людина здатна до вибору власної долі.
•     Чітко простежуються алегоричний біблійний мотив виводу єврейського народу з єгипетського рабства. Поет говорить про вихід із невільництва морального, певною мірою ототожнюючи ліричного героя із старозавітним Мойсеєм.
•      Піднесений тон та емоційна напруга за рахунок використання архаїзмів та рідковживаних слів ("врочить" замість "передрікає", "запрагла", а не "захотіла").
•      Плавність і чіткість ритму.

Художні засоби, стилістичні фігури:

•      Епітети: "буремний лет" – нелегкий рух вперед; "високий вогонь", "смертні грані людських дерзань", "чорна порожнеча", "шлях правдивий".
•    Метафори: "душа запрагла неба", "душа держить путь на стовп високого вогню, що осіянний…бажаннням" – жага правди, що веде крізь перешкоди.
•      Уособлення: "душа держить путь", "врочить порив".
•      Персоніфікація: "добро і правдо віку" – одухотворення абстрактних понять.
•      Риторичне звертання: "Я йду до тебе, добро і правдо віку".
•      Гіпербола: "крізь сотні сумнівів…,через сто зневір" – масштаб труднощів, які долає герой.
•     Антитеза: "де вже нема ні щастя, ні біди" – відсутність звичного емоційного забарвлення світу.
•      Інверсія: "держить путь", "не лягали ще людські сліди", "нема ні щастя, ні біди".
•      Алітерація звуків [р], [с] і [щ].

Образи та символічні образи:

•     Ліричний герой ‒ власне автор ‒ людина, чия мета ― жити гідно, чого б це не вартувало. Його порівняно з "Предтечею", пророком, хто прокладає шлях іншим.
•     Небо – символ високих духовних прагнень.
•     Стовп високого вогню – дороговказ, можливо, сам Бог.
•    Чорна порожнеча – символізує водночас страхи, вагання та межу між буденністю й абсолютом.

Примітки та корисна інформація:

Василь Стус – яскравий приклад стоїка. Життєпис радянського дисидента був сповнений болю: переслідування, заборона та часткове знищення творчого доробку, репресії. Та попри це він не зрадив своїх цінностей.