Літературний рід: Лірика.
Жанр: Патріотична пісня / гімн УСС.
Рік написання: 1914.
Напрям, течія: Модернізм; неоромантизм.
Вид лірики: Громадянська (патріотична).
Віршування: Силабо-тонічне, народнопісенне; 15-складовий вірш із загальною анапестичною тенденцією (UU_).
Ой у лý зі чер вó на ка лú на по хи лú ла ся | 15
Чо гось нá ша слáв на У кра ї́ на за жу рú ла ся | 15
Римування: Паралельне (АА, ББ)
Рими точні: похилилася – зажурилася, підіймемо – розвеселимо, тан – кайдан, визволимо – розвеселимо, лан – тан, ізберемо – розвеселимо, степів – стрільців, збережемо – розвеселимо.
Строфа: Твір складається з чотирьох строф-куплетів по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш.
Провідний мотив, мотиви:
- Любов до Батьківщини.
- Боротьба за свободу.
- Підняття національного духу, заклик до єдності та відродження України.
Тема:
Зображення смутку України за своїми синами, які потерпають у неволі та битви січовиків із ворогом за визволення полонених.
Ідея:
Уславлення героїзму українських воїнів-оборонців (січових стрільців).
Основна думка: "А ми тую червону калину підіймемо, / А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!" ‒ віра у перемогу й визволення України
Художньо-стильові особливості:
- Урочистий, піднесений тон. Настрій пісні – переможний, упевнений у своїй правоті.
- Фольклорні риси: ритміка, емоційна мова, використання вигуків "Ой", "гей-гей", зменшено-пестливих форм ("буйнесенький вітер", "ярую пшеничку"), народна символіка (калина, пшениця тощо), повтори, що сприяють мелодійності й легкому запам'ятовуванню.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "червона калина", "наша славна Україна", "кривий тан", "московські кайдани", "золотистий лан", "буйнесенький вітер" ‒ зменшено-пестливе слово; "широкі степи", "стрілецька слава".
- Метафори: "червона калина похилилася" ‒ передає скорботний стан країни;
- "Марширують наші добровольці у кривавий тан", "Розпочали стрільці українські з москалями тан" ‒ війна зображується як танець, що підкреслює трагічність і динаміку подій; "визволяти з московських кайдан", "тую стрілецькую славу збережемо", "…Україну розвеселимо" ‒ символізує звільнення та відродження держави.
- Уособлення: "Україна зажурилася" ‒ Батьківщина зображена як жива істота, що сумує; "вітер прославить по всій Україні січових стрільців".
- Риторичний оклик: "А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!".
- Анафора: "А ми …".
- Повтори (рефрен): "А ми тую... підіймемо / визволимо / ізберемо / збережемо", "А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!" надають впевненість у перемозі.
- Паралелізм: "А ми тую червону калину підіймемо, / А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!" ‒ структура рядків відображає однакову логіку: спершу йдеться про проблему чи образ, потім про дію героїв і результат, що робить композицію злагодженою й ритмічною.
- Гіпербола: "То прославить по всій Україні січових стрільців".
- Інверсія: "марширують добровольці", "розпочали стрільці українські", "повіє вітер".
- Асонанс [а], [о], [і], [е] та алітерація [м], [н], [с], [в], [р].
Образи та символічні образи:
- Червона калина – символ України; її "похилення" означає тимчасову втрату сили, утиск. До того ж, за народними уявленнями, ягоди калини символізують кров, пролиту за рідну землю.
- Україна – персоніфікований образ Батьківщини.
- Добровольці, стрільці – колективний образ героїв-захисників, втілення національної гідності. Їм притаманні такі риси, як мужність, волелюбність, прагнення і вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці.
- Московські кайдани – символ неволі, гніту.
- Москалі – вороги, зло.
- Пшениця, лан – символ достатку, родючості української землі та майбутнього, за яке варто боротися.